Контрольна робота № 7
Робота з літературним твором
ДОБРЕ СЛОВО
В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці випов¬нилося п’ять років, вона серйозно захворіла: застудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке вершкове масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон із курячого крильця. Усі казали: «Треба добре харчуватись, дихати свіжим повітрям — і хвороба втече в ліси й на болота».
Оля їла стільниковий мед і солодке вершкове масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон із курячого крильця.
Та нічого не допомагало — дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібралися усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
— Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозуміти.
Раптом відчинились двері — і до хати увійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не вихо¬дила. Та прочувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і ма¬леньку, й сказала:
— Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці — щоби ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки розчервонілися, а в очах засяяла радість.
— Ось чого не вистачало Олі, — сказав дід Опанас. — Доброго слова. (263 слова)
Василь Сухомлинський
Самостійно читають текст.
Обізнаність з колом дитячого читання:
1.Жанр прочитаного твору (1бал)
а) оповідання б) казка в) науково-художній твір
2. Тема твору (1бал)
а) праця б) природа в) відносини людей
Практичне застосування літературознавчих понять:
3. Художній засіб цього твору (1бал)
а) діалог б) опис в) епітети
4. Головна думка знаходиться (1бал)
а) в зачині б) в основній частині в) в кінцівці
Уміння працювати з літературним твором
5. Як ставишся до вчинка головного героя (1бал)
а) позитивно б) негативно в) байдуже
6. Назви риси характеру головного персонажа. (2бали)
7. Чого навчив тебе цей твір? (2бали)
8. Які почуття викликає твір? Чому? (3бали)
КРАДЕНИЙ ВІЛ
Мав чоловік
сина. От виріс хлопець та такий собі красень, хоч
картину з нього малюй, а до роботи щось не дуже квапиться.
Якось питає в
нього батько:
-
Чи не пора, синку, за якесь діло братися?
А той стоїть і
чухає потилицю:
-
Та не знаю, тату, за що й братися…
-
Гаразд, - озвався батько. – Підемо по світу, поглянемо, як інші живуть.
Може, й тобі якась там
робота до серця припаде.
Ішли
вони, йшли, вже й назад повернули, коли дивляться – під лісом віл пасеться.
-
Я цього вола вкраду! – каже тоді син.
-
Що ж, - зітхає батько, - то кради…
Зловив син вола,
взяв на налигач і привів.
-
Жени його додому. А я в село загляну – знайомого провідаю, - сказав
йому батько.
Повернувся
пізно, а вже до того дня зарізали вола і зварили багату вечерю. Син затулив
ряднами всі вікна, аби хтось не підглянув, і аж потому сів до столу.
-
Стривай, - каже батько. – Спершу собі поміряємо шиї. Побачимо, хто
ліпше з нас погладшає.
Поміряли
шиї, взялися за їжу. Батько – той їсть повагом, наче в гостях, а син поспішає,
немов на пожежу. Загавкає собака, а він усе мерщій ховає до комори. І вночі не
спав: весь час йому здавалося, що хазяїн вола об’явився.
Через
місяць того вола з’їли. Повеселішав парубок.
-
Ану, сину, - каже тоді батько, - поміряємо шиї.
Поміряли. У
батька шия на два пальці більша, а в сина – тонша стала.
-
Це тому, чоловічку, що ти крадене їв! – сміється з нього батько.
-
А ви хіба купували, тату? – дивується син.
-
Еге, я їв своє, тому і погладшав, - примружив старий очі. – Пам’ятаєш,
я в село заходив? Це
тоді хазяїну я за вола односив гроші.
Син аж
вирячився з дива.
-
Ну, сину, - каже батько, - то, може, знову підеш вола красти?
-
Ні, хай йому всячина! – сказав син. – Більше не буду красти. Радше
піду волами землю орати
та хліб сіяти.
(297 слів)
___________
Налигач –
мотузка, яку прив’язують до рогів худоби.
Завдання:
1. Жанр
прочитаного твору.
А
казка.
Б вірш.
В байка.
2.
Чому батько згодився, щоб син украв вола?
А щоб приготувати багату вечерю;
Б щоб провчити сина;
В щоб подарувати знайомому.
3.
Чому в сина шия тонша стала?
А бо він їв крадене;
Б бо він землю орав;
В бо він погано спав уночі.
4.
Запиши дійових осіб твору.
__________________________________________________________________
5.
Віднови послідовність пунктів плану відповідно до змісту твору.
⃝ Пошуки роботи.
⃝ Мав чоловік гарного сина.
⃝ Минув місяць.
⃝ Багата вечеря.
⃝ Більше не буду красти.
⃝ Крадіжка вола.
6.
Чого вчить цей твір?
__________________________________________________________________
