середу, 25 січня 2017 р.

Зі святом!

Щорічно 25 січня настає прекрасне жіноче свято – Тетянин день

У світі дуже багато представниць прекрасної статі, яким батьки подарували це чудове ім’я.

Т.Е.Т.Я.Н.А.
Турботлива
Ерудована
Толерантна
Ясна
Ніжна
Ангельськи-приваблива

І все це про тебе!

       

понеділок, 23 січня 2017 р.





Шановні батьки! Повторіть з дітьми правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період:
• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування
• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.
• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.
• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.
• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.
• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.
• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.
• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.
                 

неділю, 22 січня 2017 р.


Історія свята

День Соборності України – свято України, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.

Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна — з Австоро-Угорської імперій — і воз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.
Акт возз’єднання, злуки двох Україн був, швидше, символічним знаком прагнення єдності, бо у керівництві країни спільності тоді не було. «Безпорадність проводу впливала на загальний настрій, — писала сучасниця тих подій, історик Наталя Полонська-Василенко. — Україна, затиснута між двома потужними силами — Антантою з півдня і большевизмом з півночі, — не мала сил для боротьби. Військо розбігалося, ширилося безладдя. У таких умовах пройшла майже непоміченою подія, яка мала велике ідейне значення: свято Соборності України. 22 січня 1919 року на Софійській площі проголошено злуку УНР і ЗУНР… Але під тиском невідрадних подій свято пройшло сухо, тихо».

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.


УНР як незалежна держава постала рівно за рік перед цим. ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка) постала в листопаді 1918 року, і відразу ж розпочався процес об’єднання: зазбручанська Українська національна рада надіслала до Києва свою делегацію для переговорів із гетьманом Павлом Скоропадським. Після зміни влади переговори велися з Директорією. 1 грудня 1918 року у Фастові був укладений «передвступний договір» про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття. Наступного дня у Києві в урочистостях з нагоди свята Злуки брала участь делегація — тридцять шість чоловік — Західної області УНР.

пʼятницю, 20 січня 2017 р.


20 січня - День Іоана Хрестителя

    Офіційна назва цього дня - Собор Предтечі та Хрестителя Господнього. Предтеча - значить "попередник". Святий Іоан, за переказами, був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з'явлення Ісуса Христа. А коли сам Ісус Христос забажав охреститися в нього, то Іоан Предтеча виконав закон.  Таким чином Спаситель показав приклад святого хрещення, дав людям зрозуміти, що закон Божий слід виконувати.                                      
     Друга назва цього свята - Посвятки. Цього дня хазяїн дому встає рано-вранці й пригощає свійських тварин тим хлібом, що лежав під образами в домі ще багатої куті. За народними уявленнями, ці різдвяні дари зроблять худобу плідною. Від цього дня для жінок уже час братися до роботи. До речі, в усі головні зимові свята жінкам і дівчатам не можна ходити по воду - це роблять за них чоловіки й парубки. Чоловікам же не варто забувати, що від Різдва Христового до дня Івана Хрестителя не можна ходити в шинок - гріх великий, ще вода не свячена...



четвер, 19 січня 2017 р.

19 січня - Водохреще







        Це свято має й іншу назву - Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання : чому Богоявленням названий не День народження Ісуса Христа, а саме, а саме цей день. Відповідь проста : справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду. 
         Уперше людина занурюється у воду під час крещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина "оновлюється" для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих та господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння. Свячена на Водохреще вода має вживатися натще. Вважається, що саме за цієї умови вона має найбільшу силу. До магічних властивостей свяченої води відносять здатність гамувати пристрасті, відганяти від оселі злих духів, дарувати хворому одужання часто навіть від невиліковних хвороб.



      Може виникнути питання : навіщо треба щороку знову і знову освячувати воду? Відповідь досить проста. Світ наш сповнений гріхів, а Церква, освячуючи воду, повертає водній стихії первинну чистоту. Акцентується увага на тому, що Бог не творить чудес не там, де людина їх очікує просто з цікавості, без щирого наміру скористатися ними задля власного спасіння. Щоб свячена вода приносила користь, необхідно дбати про чистоту власних думок і вчинків... 

середу, 18 січня 2017 р.

18 січня - Голодна кутя

                                         

     ... Після святкової вечері повинні "прогнати" кутю - на вулиці, б'ючи палицею в причільний кут, промовляти щось на зразок :
Утікай, кутя, з покуття, 
Узвар, іди на базар,
Паляниці, залишайтесь на полиці, 
"Дідух" - на теплий дух,
Щоб покинути кожух.
     За переказами, ще запорозькі козаки кутю проганяли на Січі, але в дуже своєрідний спосіб - зчиняючи стрілянину. Цього дня прийнято святити в церкві воду, причому посуд, призначений для святої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від усіх негараздів. У деяких регіонах України господині замішують на свяченій воді рідке тісто й цим тістом малюють на стінах дому й інших господарських будівлях зрести "від злих сил". Господар дому окропляє свяченою водою всіх, хто є присутнім в оселі, при цьому супроводжує свої дії приблизно такими словами : " Дай, нам, Боже, і на той рік діждатися!" Далі слід так само окропити господу - усе, що в домі і навколо дому. 


                                   
          Наймолодший син або донька мають свої обов'язки цього дня : мусять узяти три пироги й, ідучи за батьком, надкусити один пиріг у передпокої, другий - у коморі, а третій - надворі. За старих часів свяченою водою малювали хрести навіть на хліборобському знарядді, окроплювалася худоба.

        Після цих магічних дій родина сідає до столу і з'їдає святкові пироги, дякуючи Богу за те, що вже має, і благаючи про милосердя й надалі. Решту вечері віддають свійським тваринам. По вечері всі члени сім'ї кладуть використані ложки в одну тарілку ( миску) , а поверх них слід покласти хліб - на добрий урожай. Якщо зранку чиясь ложка буде знайдена перевернутою, значить, на хазяїна цієї ложки наступного року чекає тяжка хвороба. За народними повір'ями, у цей день слід засвітити рано лампу, щоб кури добре неслися, до того ж не можна голосно кликати птицю, щоб злі сусіди не почули й не наврочили. Дівчатам дозволяєтьсяв цей вечір ворожити, а дітям - щедрувати. Кожна дитина з ватаги щедрувальників носить із собою оберемок ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку. Господар же має обдарувати щедрувальників пригорошнею вівса, намоченого у воді. Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за це Бог покарати може... 






суботу, 14 січня 2017 р.

14 січня - Новий Рік за старим стилем, або свято Василя

                            

    Ось і настало ще одне свято – Старий Новий Рік. Я хочу побажати Вам в цьому році нових вражень, нових висот в роботі, нових цікавих зустрічей, багато позитиву і тільки радісних подій. Нехай рік почнеться з удачі і любові.

Вітання зі Старим Новим роком!!!    докладніше тут***


Ніч перед Новим роком ясна й тиха - буде рік спокійний та щасливий.
Сонце ясне зійде - буде добрий урожай садовини.
Іней вкриє рясно дерева - буде добрий урожай зернових.
Частина неба закрита на Новий рік хмарами - звідти слід сподіватися щастя й урожаю.
Випаде в цей день сніг - щасливий рік буде.

Туман віщує гарний урожай.

пʼятницю, 13 січня 2017 р.

13 січня  - Щедрий вечір ( свято Меланки)


       Щедрий вечір уособлює залишок дохристиянського звичаю, що за християнським календарем збігається з днем преподобної Меланії. Цього дня батько ховається від своїх дітей за символом багатства та щедрості - за пирогами. Діти повинні вдавати, що в цю мить батька не бачать - так велить традиція. Вони повинні запитувати у матері, де ж батько подівся. А "здивована " мати бажає, аби й наступного року діти за пирогаит батька не помітили. Після цього господар хреститься та запрошує родину до столу - до щедрої куті. 
               Для дівчат одна з найважливіших цього вечора справ - поворожити. Здебільшого ворожать так само, як і на Андрія : бігають запитувати ім'я першого стрічного, кидають чобіт через плече - куди носком буде звернений, у той бік дівчині заміж йти; навпомацки лічать кілки в огорожі, на якій зупиняться - прикрашають, а потім роздивляються, чи гарного "нареченого" собі вибрали,  тощо. За легендою, цієї ночі дівчата-відьми збирають чаклунське зілля "нечуй-вітер". У цю ніч воно має найбільшу силу, але знайти його можуть тільки сліпі люди або ж відьми. Той, хто його знає, за власним бажанням оже стати невидимим і нечутним. Але місця, де це зілля росте, знають тільки чарівниці.
           У цілому ця ніч сповнена магічних дій, спрямованих на розгадування майбутнього, забезпечення родинного добробуту та щастя на весь новий рік. Народні повір'я стверджують, що цими святковими днями небеса відкриті для людської молитви - можна просити в Бога про найпотаємніше.
                            

"Меланка"
        На Меланію українці грають у "Меланку", щоб провести Старий рік якомога веселіше. а грати треба ось як. З гурту  молоді вибирається хлопець, який найкраще вміє жартувати. Він переодягається і стає "Меланкою". Інші теж переодягаються : хто циганом, хто ведмедем, хто чортом... одним словом, хто що цікавіше придумає , те й утілює. Це дійство цілком може відбуватися й удень - тоді і дітлахи юрбою біжать за переодягненою ватагою, щоб добре роздивитися таку чудасію.
         Хлопці не до кожної хати заходять, а тільки до тих домів, у яких є надія зустріти дівчат. Як і при водінні кози, дозвіл пощедрувати слід випрошувати тільки в пісенній формі :
Господинечко, господаречку,
Пусти в дім Меланочку,.
Меланочка чисто ходить - 
Нічого в домі не шкодить.
Добрий вечір!
      Господар запрошує до хати, уся родина збирається подивитися на ряжених, надто ж цікаві дівчата до того, що відбувається. Незважаючи на попередню "рекламу", "Меланка" ходить по хаті й робить шкоду - може сміття розкидати або посуд поперевертати. Господині знають цей звичай, тож уважно слідкують, щоб "Меланка" поводилася гарно, нічого не чіпала.

         Тим часом хлопці щедрують, висміючи поганих господинь :
А Меланка - неробоча,
Її сорочка - парубоча,
Якщо люди ідуть на жнива,
То Меланка - на пива!
            Дівчата сміються й хвалять пісню й танці. Кожен із ряджених показує свої здібності : щосили пританцьовує, яж поки дух заб'є. Коли нарешті щедрівку скінчено, усі сідають до святкового столу. Якщо "Меланкою" обирають дівчину, то ця "Меланка" значно поважніша та статечніша; вона вбирається молодою. Дівчата, щедруючи, до оселі не заходять, а стоять попід вікнами та співають :
Ой, на річці, на Йордані,
Добрий вечір на Мелані.
Добрий вечір, щедрий вечір,
людям добрим на сей вечір.   


"Водіння кози"
       На Меланію козу водять. Саму козу здебільшого роблять із дерев'яної палиці, один із кінців якої слід розколоти - це будуть роги. Роги можна прикрасити на власний смак, зокрема можна прив'язати дерев'яні ложки - козячі вуха. З протилежного боку палиці "чіпляють" якийсь віхтик - це буде козячий хвіст. Коли коза готова, її треба "одягти" у старий кожух хутром нагору, але так, щоб було видно, де в цієї імпровізованої кози "морда". Рукава кожуха мають звисати вниз - це "ноги"кози. 

        От той, хто цього вечора - "коза", залізає під кожух, однією рукою тримається за прикрашену палицю та крутить "хвостом". Окрім "кози", компанія вибирає на вечір "кота" - зазвичай наймолодший з хлопців із гурту; до обов'язків "кота" входить носити торбу, нявчати та просити сала.

                       


             Дійство починається з настанням темряви. Діти приходять до будь-якої хати й просять :

- Пустіть у хатку, бо так вже коза змерзла!

       Господар відповідно до звичаю наче відмовляється :
- Дуже тісно в домі, ніде козі розгулятися.
      А діти продовжують просити :
Та пустіть уже, бо несила - так змерзла.
      Традиція  вимагає, щоб тричі господар відмовив "козі" й тільки потім запитав дозволу в господині. І тоді "коза" вже звертається до господині :
- Хазяйко, будь-ласка, пустіть, бо змерзну не тільки я, але й козенята!
- Уже пізно, та й діти сплять - ви їх налякати можете. Навіщо ви нам здалися?
       І  знову тричі господиня відмовляє ( а для цього їй ніколи не бракує причин), а коза вже проситься. Нарешті дозвіл від хазяйки дому отримано :
- Гаразд, ідіть, але дивіться - співайте добре!

         Ось тепер уся ватага заходить до хати, знімає шапки, вітається з присутніми. "Коза" починає співати, прицьому разом із "котом" притопує в такт пісні. Діти господарів тішаться з того, що відбувається в оселі, їм дозволено смикати "кота" за вуса й "козу" за хвіст. У цей час підспівує решта гурту, оповідаючи в пісенній формі поневіряння бідної "кози". Під час співу  "коза" намагається відтворити пантомімою слова пісні. Ясна річ, у кінці пісні падає та вдає, ніби мертва. Щедрівники хором співають далі, жартома перелічуючи , які харчі зарадить лиху й оживлять "козу". "Кіт" із ними цілком згоден : "Сала, сала, сала! Щоб наша коза встала!" "Коза" оживає, схоплюється на рівні ноги й прямує до печі, принюхуючись, а щедрувальники продовжують співати. Коли пісню доспівано, весь гурт дітлахів-щедрувальників звертається до хазяїв в один голос із побажанням здоров'я та святковими вітаннями, кланяються господарям. І тепер діти отримують жартома випрошує в господині сала. Після трьох традиційних відмов господиня все ж таки пригощає кота - салом, козовода - пирогом, а скарбника гурту - грошми. Отак, досхочу пощедрувавши, молодь збирається в одному домі разом і продовжує веселитися.

суботу, 7 січня 2017 р.

7 січня  - Різдво Христове



Радість нині у кожній родині – ми святкуєм Різдво в Україні!

        
Хай Різдво з тим завітає,
Чого серце забажає.
Хай несе у кожну хату
Щастя, радості багато,
Хай смачна кутя Вам вдасться,
Хай в сім’ї панує щастя.
Щоб весела коляда
В хату радість принесла.

Христос рождається!