Майбутнім першокласникам

Школа майбутнього першокласника



    Скоро Ваша дитина піде до школи. В житті малюка почнеться новий складний період.
     Перевірити чи готова Ваша дитина до навчання в школі і допомогти їй підготуватися до школи Ви можете самі.
     Завдяки пам’яткам можна перевірити готовність своїх дітей.
     Якщо Ви з’ясовуєте, що Ваш син чи донька не зовсім готові до навчання в школі, не впадайте у відчай.
     У Вас ще є час.
     Згідно цих пам’яток Ви можете допомогти своїм майбутнім першокласникам підготува­тися до навчання в школі.
     Бажаю успіхів!


        

Зверніть увагу!!!
  
Лист МОН №1/9-71 від 14.02.15р. 

   
     Щоб ваша дитина не потерпала від стресу, спричиненого різкою зміною у житті, рекомендуємо вам скористатись десятьма порадами:
1. Частіше розмовляйте у присутності дитини про школу, шкільне життя. Спрямовуйте дитину на серйозне ставлення до навчання.
2. Не приховуйте труднощів, які чекають малюка у школі, але формуйте у нього впевненість у їх подоланні.
 3.Частіше звертайте увагу дитини на її зовнішній вигляд, хороші вчинки школярів.
 4.Прищепіть сину чи дочці найпростіші навички самообслуговування (вмиватися, чистити зуби, одягатися, доглядати одяг, акуратно їсти).
 5.Привчіть дитину лягати спати та вставати у певний час. Наприклад, укладатись у ліжко не пізніше дев'ятої години вечора, а прокидатись – о сьомій ранку.
 6.Заохочуйте малюка до малювання кольоровими олівцями, письма ручкою (написання паличок, кружечків, квадратиків).
 7.Прищеплюйте дитині дбайливе ставлення до книжок, олівців, зошитів, фломастерів. Навчіть її правильно гортати сторінки.
 8.Не стримуйте інтерес до навчання, заохочуйте малюка до набуття знань, обміну враженнями від почутого та побаченого.
 9.У будь-якій конфліктній ситуації не принижуйте гідності дитини, прагніть заохотити її до самовдосконалення.
 10.Завжди прагніть зрозуміти та підтримати вихователя, вчителя, не критикуйте їх у присутності дитини.



В яку школу і у скільки років віддавати дитину?

Шість років вашого чада промайнули дуже швидко. Час відправляти малюка на науку. Але як визначити чи готова дитина йти до школи? Адже, за словами медиків, дуже небагато шестирічок готові йти до першого класу. Причина в неготовності нервової системи та несформованості маленького організму. Відтак у листопаді-грудні кожного року кількість маленьких пацієнтів із психічними порушеннями та неврологічними проблемами різко збільшується.






Кожна дитина - особлива 

Не спішіть віддавати свого малюка до школи тільки тому, що туди пішла сусідська дитина. Психологи радять керуватися не лише віком дитини і вмінням розпізнавати букви, писати чи рахувати. Адже всі необхідні навички дитина отримає вже під час навчання у школі.

Юрій Стрільців, директор однієї із львівських загальноосвітніх шкіл має на це свою думку:
 "А нащо тоді дитину давати до школи, якщо дитина вже вміє читати, рахувати, все вміє, а що ж тоді дитина в першому класі буде робити".

Адже якщо дитина значно випереджатиме своїх однолітків, навчання може стати нецікавим для неї. Важливо, щоби дитина перед вступом до школи якомога більше спілкувалася із дітьми та перебувала у колективі. Особливо, якщо вона не відвідує дитсадка.

"Важлива готовність дитини до різкої зміни соціальної обстановки, тобто наскільки вона готова спілкуватися з великою кількістю ровесників, спілкуватися з вчителькою, наскільки вона може розуміти і виконувати вказівки",  - розповіла лікар-психотерапевт Надія Іванців.

Її підтримує і Юрій Стрільців.

"Я би радив батькам не спішити. Дайте дитині ще трошки дитинства, нехай вона ще трошки фізично розвинеться. І нічого страшного немає, якщо дитина прийде до школи в неповних 7 років. Діти приймаються до школи від 6 до 7 років".

Важливо, щоб дитина орієнтувалась у простих на перший погляд речах. Знала інформацію про свою сім’ю, оточення, могла описати зображене на картинці, переповісти коротеньку історію чи пояснити якесь явище. Також батькам варто звернути увагу на те, чи дитина вимовляє всі звуки.

"Коли дитина йде до школи, в неї повинна бути впорядкована звукова мова, тобто дитина повинна правильно розмовляти. І не треба той процес відтягати, тому що дитина починає вчитися і те, як вона розмовляє так вона буде читати і писати"
,  - пояснює логопед Тетяна Лялька.

За її словами, до логопеда варто звернутися після 3 років і не чекати, поки дитина "виговориться". Адже проблему можна запустити і тоді виправити ситуацію буде значно складніше. Також спеціалісти радять не навантажувати дитину додатковими позашкільними гуртками перед школою та у перший рік навчання. А всі заняття з малюком найкраще проводити у вигляді гри. Адже у віці від шести до семи років найважливішою для дитини все-таки ще залишається гра.

                   

Державна, спеціалізована чи приватна школа?


Зазвичай, батьки визначаються зі школою за рік-два до шкільного віку свого малюка. Хтось керується престижністю, хтось близькістю до дому. Проте, чим відрізняється навчання у державних та приватних закладах, якщо всі
 школи в Україні працюють за єдиною програмою Міністерства освіти?

Звичайно, у приватних закладах кількість учнів у класах менша. У класах, де навчається 10-15 дітей увага до кожного учня більша. Щоправда, таке навчання значно дорожче, ніж наука у державній школі.
"З огляду на те, що у приватних закладах завжди є невелика кількість дітей, це дає можливість індивідуально підійти до дитини, і допоимогти їй вирішити ....забезпечити її особистісний розвиток", - розповіла директор однієї із приватних гімназій Львова Галина Софінська.

За її словами, при прийомі дітей до першого класу, найважливіше у цьому закладі - це виховання та загальний розвиток дитини. Вміння читати та рахувати не настільки важливе. Проте, деякі гімназії і спеціалізовані школи навіть при вступі до школи вимагають від діток певних знань. А приватні заклади, окрім основної програми, пропонують ще цілий перелік додаткових предметів. Щоправда, медики вважають це лише додатковим навантаженням для дитини.
"Це просто додаткове навантаження і ми потім можемо платити за свої амбіції проблемами дитини зі здоров’ям", - розповіла психотерапевт Надія Іванців.



 Для вступу
 до простої середньої школи потрібні:
  • заява на ім’я директора,
  • копія свідоцтва про народження,
  • медична довідка.

Якщо дитина живе у районі, де знаходиться школа, проблем із зарахуванням до першого класу взагалі не повинно виникати. До слова, і медики, і педагоги вважають, що найкраще віддавати дитину в школу, яка розташована неподалік від дому. Адже дитина не буде втомлюватися по дорозі до школи чи до дому. Окрім того, більшість однокласників будуть сусідами.

Якщо ж дитина, на вашу думку, все таки готова стати першачком, пам"ятайте:
 вашому малюкові потрібні любов, розуміння, терпіння, заохочення та трохи вашого часу. Адже дитина, яку люблять і підтримують, почувається впевнено.



Батьки почали віддавати дітей в школу з п'яти років

Останнім часом все частіше батьки почали віддавати в школу дітей з п'яти років. Це пов'язано із започаткуванням в Україні 12-тирічної системи навчання.

Віддаючи дитину в школу з 5 років, батьки стараються скоротити час навчання за рахунок зменшення дитинства дітей.

Психологи, натомість, насторожені новою тенденцією. Відправляючи дитину з 5 років в школу, батьки ризикують нагородити дітей різноманітними хворобами на кшталт стресу, немотивованої агресії, чи нервового зриву.

Вчителі теж не зраділи таким першачкам, адже такі діти досить довго адаптовуються до нових умов та оточуючого середовища.

Не покращує ситуації і той факт, що п’ятирічні діти потрапляють в клас, де одночасно вчаться діти семи, чи восьми років. Тому вчителям стає важче підібрати правильний підхід до навчання, а дітям засвоювати матеріал, чи здавати однакові нормативи на фізкультурі.

А як вам така тенденція? 


·                     ЧИ ГОТОВА ДИТИНА ДО ШКОЛИ? (тест)


·                     Список шкільного приладдя

 Чи готова дитина до школи: тестування при вступі в 1-й клас

Скоро в школу. Вступ в перший клас - це справа особливо відповідальна.

В наш час вимоги до підготовки дітей зросли. Співбесіда або
 психологічне тестування відіграє одну з найважливіших ролей в ухваленні рішення про зарахування в школу.

Основним завданням тестування має бути
 знайомство педагогів з дітьми, що йдуть в школу і можливість коректування програми навчання в залежності від рівня їх загального розвитку. Ніхто не вправі вимагати від майбутнього першокласника вміння читати і писати - всі тести і завдання перевіряють лише інтелектуальний розвиток малюка.Таким чином, результати будь-яких співбесід, проведених з дитиною, мають тільки рекомендаційний характер, в іншому випадку це вважають порушенням чинного законодавства.

Як дізнатися самостійно, без допомоги фахівця,
 чи готова дитина до школи? Які тестиі методики зазвичай використовуються психологами, приймальною комісією при вступі до школи?

Батьки можуть оцінити рівень "зрілості" за допомогою спостереження і відповідей на питання. Питання розроблені психологом
 Джеральдін Чейні.

Оцінка розвитку пізнання
1. Чи володіє дитина основними поняттями (наприклад: правий/лівий, великий/малий, верх/низ, до/з і т.д.)?
2.
 Чи вміє дитина класифікувати, наприклад: назвати речі, які можуть котитися; назвати одним словом групу предметів (стілець, стіл, шафа, ліжко - меблі)?
3.
 Чи може малюк угадати кінцівку нехитрої історії?
4.
 Чи може дитина втримати в пам'яті і виконати як мінімум 3 вказівки (одягни шкарпетки, сходи в ванну, там вмийся, після цього принеси мені рушник)?
5.
 Чи може дитина назвати більшість великих і малих літер алфавіту?
Оцінка базового досвіду
6. Чи доводилося дитині супроводжувати дорослих на пошту, в магазин, в ощадкасу?
7.
 Чи був малюк у бібліотеці?
8.
 Чи бувала дитина в селі, в зоопарку, в музеї?
9.
 Чи була у Вас можливість регулярно читати малюкові, розповідати йому історії?
10.
 Чи виявляє дитина підвищений інтерес до чого-небудь. Чи є у неї хобі?
Оцінка мовного розвитку
11. Чи може дитина назвати і позначити основні предмети, що її оточують?
12.
 Чи легко їй відповідати на питання дорослих?
13.
 Чи може дитина пояснити, для чого служать різні речі, наприклад, пилосос, щітка, холодильник?
14.
 Чи може дитина пояснити, де розташовані предмети: на столі, під стільцем і т.д.?
15.
 Чи в змозі малюк розповісти історію, описати який-небудь випадок, що трапився з ним?
16.
 Чітко дитина вимовляє слова?
17.
 Чи правильна її мова з точки зору граматики?
18.
 Чи здатна дитина брати участь в загальній розмові, розіграти будь-яку ситуацію, брати участь у домашньому спектаклі?
Оцінка рівня емоційного розвитку
19. Чи виглядає дитина веселою вдома і серед однолітків?
20.
 Сформувався у дитини образ себе як людини, яка багато що може?
21.
 Чи легко малюкові "перемкнутися" при змінах в розпорядку дня, перейти до нової діяльності?
22.
 Чи здатна дитина працювати (грати, займатися) самостійно, змагатися у виконанні завдання з іншими дітьми?
Оцінка уміння спілкуватися
23. Чи включається дитина в гру інших дітей, чи ділиться з ними?
24.
 Чи дотримується вона черговість, коли цього вимагає ситуація?
25.
 Чи здатна дитина слухати інших, не перебиваючи?
Оцінка фізичного розвитку
26. Добре дитина чує?
27.
 Чи добре вона бачить?
28.
 Чи здатна вона посидіти спокійно протягом деякого часу?
29.
 Чи розвинена є у неї координація моторних навичок (чи може вона грати в м'яч, стрибати, спускатися і підніматися по сходах без допомоги дорослого, не тримаючись за поручні, ...)
30.
 Чи виглядає дитина бадьорою і захопленою?
31.
 Чи виглядає вона здоровою, ситою, відпочившою (основну частину дня)?
Зорове розрізнення
32. Чи може дитина ідентифікувати схожі і несхожі форми (знайди картинку, несхожу на інші)?
33.
 Чи може дитина розрізняти букви і короткі слова (кіт/рік, б/п ...)?
Зорова пам'ять
34. Чи може дитина помітити відсутність картинки, якщо їй спочатку показати серію з 3-х картинок, а потім одну прибрати?
35.
 Чи знає дитина своє ім'я та назви предметів, що зустрічаються в її повсякденному житті?
Зорове сприйняття
36. Чи здатна дитина розкласти по порядку серію картинок?
37.
 Чи розуміє вона, що читають зліва направо?
38.
 Чи може самостійно, без сторонньої допомоги скласти головоломку з 15 елементів?
39.
 Чи може інтерпретувати картинку, скласти невелику розповідь по ній.
Рівень слухових здібностей
40. Чи може дитина римувати слова?
41.
 Чи розрізняє слова, що починаються на різні звуки, наприклад, ліс/вага?
42.
 Чи може повторити за дорослим кілька слів чи цифр?
43.
 Чи здатна дитина переказати історію, зберігши основну думку і послідовність дій?
Оцінка відношення до книг
44. Чи виникає у дитини бажання подивитися книги самостійно?
45.
 Чи уважно і з задоволенням вона слухає, коли читають вголос?
46.
 Чи задає питання про слова, про їхнє значення?
Показником готовності дитини до школи буде максимальна кількість стверджувальних відповідей на дані питання.

Після того, як Ви відповіли на наведені вище питання та проаналізували результати, можна провести ряд тестів, які використовуються дитячими психологами при вступі до школи.

 
Тести проводяться не всі відразу, в різний час, коли у дитини хороший настрій. Не обов'язково проводити всі запропоновані тести, виберіть декілька.
 Нагадаємо, що:
  • всі запропоновані методики можуть бути використані як розвиваючі ігри;
  • при вступі дитини до школи не обов'язково використання всіх перерахованих тестів, психологи вибирають найінформативніші та прості у виконанні;
  • не обов'язково виконувати відразу всі завдання, можна пропонувати виконувати їх протягом декількох днів;
Зараз у продажу з'явилися пакети подібних методик, що включають в себе не тільки опис, але й наочний матеріал, приблизні норми. При купівлі такого пакета зверніть увагу на набір методик, якість виконання малюнків і видавництво.

                



21 заповідь Марії Монтессорі для батьків

Італійка Марія Монтессорі чудова вчителька, психолог, фізик, лікар. 70-ть років її ім'я було забуте у східній Європі і згадувалося лише в працях істориків педагогіки. А в той же час на Заході, в Америці, Азії відкривалися наукові інститути і академії, в яких вивчали і втілювали в життя антропологічні, дидактичні, педагогічні ідеї Марії Монтессорі, і мільйони дітей успішно навчалися в її школах.

Саме Монтессорі-школа занесена до Книги Гіннеса як найчисленніша. У ній навчається більше 22000 дітей, а знаходиться вона в Індії. Кажуть, що таку ж школу, але в Америці закінчила, наприклад, донька Білла Клінтона. Онуки і правнуки Льва Миколайовича Толстого, емігрували в різні країни світу, теж навчалися в Монтессорі-школах. У Нідерландах, Фінляндії та США дитячі сади і школи цього напряму включені в основний державний реєстр офіційних навчальних закладів.

Читайте також: Про педагогіку Марії Монтессорі

Якщо Ви будете хоча б раз на тиждень перечитувати список заповідей Марії Монтессорі для батьків, то взаємини з дітьми можуть вийти на абсолютно інший якісний рівень:
  1. Дітей вчить те, що їх оточує.
  2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
  3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
  4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
  5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
  6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
  7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
  8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
  9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
  10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
  11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
  12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
  13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
  14. Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
  15. Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
  16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
  17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
  18. Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
  19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.
  20. Будьте неустанними, роз'яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла - допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов'ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
  21. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих. 



Як допомогти дитині адаптуватися в школі

- Зробіть все можливе, щоб дитина знайшла спільну мову з першим вчителем, це важливо і для її спокою, і для вашого власного. Якщо такого контакту не відбулося або дитина скаржиться на вчителя , поговоріть з ним, постарайтеся для себе усвідомити, в чому причина проблеми.

- Також постарайтеся, щоб малюк добре вписався в колектив однокласників. Можна попросити вчителя поспостерігати, як ваша дитина спілкується з однолітками, чи приймають її . Якщо не все йде гладко , то краще ситуацію не запускати : організуйте дитяче свято, запросіть весь клас - це точно спрацює !

- Зробіть так, щоб розставання не було болючим. Наприклад , заздалегідь разом намалюйте всю сім'ю і нехай дитина завжди носить "картинку" з собою в піналі, або розробіть особливий "ритуал прощання", який допоможе їй простіше прийняти той факт, що наступні півдня він буде без мами .

- Заспокойте дитину. Більшість дітей відкрито або таємно бояться , що з батьками щось трапиться, або про дитину просто забудуть. Поясніть, що вам теж дуже не подобається розлучатися так надовго, але дитина завжди зможе з вами зв'язатися і ви завжди будете пам'ятати про неї і з нетерпінням чекати зустрічі.

Звідси - наступне правило:

- Завжди будьте на зв'язку з дитиною. Якщо у малюка вже є мобільний телефон, завжди беріть трубку, ніколи не скидайте. Краще сказати , що ви зараз дуже зайняті і передзвоніть пізніше. Але не забудьте при цьому додати , що ви її дуже любите!

- Ніколи не запізнюйтесь в школу до дитини. Краще прийти на 10-15 хвилин раніше , навіть хвилина затримки викличе у неї колосальний стрес.

- Постаратся максимально бути з дитиною до і після школи. І "бути" мається на увазі не просто перебувати в одне приміщенні , а обіймати, цілувати , читати , грати - одним словом , позитивно взаємодіяти!



10 правил як навчити дитину   читати по складах

      Мої діти рано навчилися читати букви, а потім вже і по складах здорово шпарили. І ось знайомі попросили розповісти їм, як правильно навчити дитину читати. Справа в тому, що вони почали вчити дитину читати літери, як вони вимовляються в алфавіті, тобто «М» — це літера «Ем», «Б» — це буква «Бе» і т. д. Ех, навіщо вони так неправильно почали? «Тільки все зіпсували», — сказала я.Тому в даному матеріалі я дам свою методику, яка, втім, загальновідома, як швидко і правильно навчити дитину читати, щоб він до школи вже міг вільно прочитати будь-яку дитячу книгу для дошкільнят.
       Ось основні моменти, які будуть розглянуті в цьому матеріалі:
— Вибираємо найкращу методику навчання — Вчимо голосні і приголосні — Повторюємо ще раз повторюємо — Починаємо читати по складах — Читаємо нескладні склади — Переходимо до складних складах — Починаємо читати слова — Стежимо за вимовою — Не забуваємо про вік — Вчимося граючи
Отже, ось основні правила:
1) Перше. Рада з вибору методики і допомоги. Найкраще буде, якщо ви купите буквар, автором якого є М.С.Жукова (див. фото)
                                    .
     Цей посібник дуже ефективно допомагає дитині зрозуміти, яким же чином починати складати букви в склади, читати по складах, а потім вже і цілими реченнями. У нього не так вже багато картинок, але їх достатньо, щоб ваша дитина не занудьгував. Обов’язково купіть цей буквар, він продається в будь-якому книжковому магазині з навчальною літературою (або можете завантажити он-лайн, якщо знайдете). Я своїх дітей вчила саме за цією методикою, переглянувши до цього купу інших і зупинившись саме на цій.
2) Друге.Як правильно вчити голосні і приголосні. Спершу вчимо відкриті голосні, тверді: А,О,У,И,Е .. Потім вчимо тверді дзвінкі приголосні: М,Л. Важливо: вимовляти приголосні треба тільки звуками, тобто не Ме, не Ем, а просто «М» і все. Потім вчимо глухі і шиплячі звуки: Ж,Ш,К,Д,Т і т. д.
3) Третє. Повторення-мати навчання. Обов’язково на кожному занятті можна повторити пройдений матеріал, тобто ті звуки, які ми вчили в попередньому занятті. Закріплення матеріалу дозволить швидше виробити правильний механізм читання у дитини.
4) Четверте.Читаємо по складах. А ось тепер, коли ми вже вивчили частину звуків, нам треба навчити дитину читати по складах. Насправді це не так складно, як здається. Розберемо склад «Ма».Подивіться в букварі, як перша буква складу — «М» — біжить до другої букви «а». Ось так і треба вчити дитину читати по складах: «м-м-м-ма-а-а-а-а» — «м-м-м-ма-а-а-а-а». Дитина повинна зрозуміти, що перша буква біжить до другої, і в підсумку обидві вимовляються злито, разом, невідривно один від одного.
5) П’яте.Вчимо нескладні склади. Перші склади, яким ви повинні навчити дитину читати, повинні бути нескладними, що складаються з двох звуків, наприклад, МА, ЛА, НА, ПРО,. Дитина повинна зрозуміти, яким же чином звуки складаються у склади, він повинен зрозуміти алгоритм цього читання по складах. Тоді через пару днів він вже як по накатаній почне читати більше складні склади: ЖУ, ВЕ, ДО, тобто з шиплячими і глухими приголосними.
6) Шоста.Вчимо більш складні склади. Поки ще рано переходити до читання книг, тобто вже до читання слів. Краще подовше позакреплять читання по складах, щоб дитина ґрунтовно зрозумів механізм складання складів, а з них — вже слів. Отже, після того, як дитина вже почала читати по складах, що складається з двох літер, починайте давати йому більш складні склади, в яких голосна йде попереду приголосної: АВ, ОМ, ВУС, ЕХ.
7) Сьоме.Вчимо читати перші прості слова.А ось вже тут можна починати давати почитати перші нескладні слова: МА-МА, РА-МА, МО-ЛО-КО.
8) Восьме.Стежимо за вимовою. Щоб навчити дитину добре читати, обов’язково стежте за першим вимовою складів. Увага: деякі батьки і навіть вчителі і вихователі в дитячих садах змушують дітей співати склади. Діти звикають до цього і починають співати їх постійно, при цьому навіть проміжки між словами не роблячи. Тобто «ма-ма-ми-ла-ра-му» співається такими дітьми на одному диханні. А деякі діти навіть примудряються співати весь текст абзацу, не роблячи пауз навіть коли стоять крапки, коми або окличні (запитальні) знаки.Тому: якщо ви вчите дитину читати, вчіть добре відразу — не дозволяйте дитині співати все підряд, обов’язково змушуйте його робити паузи між словами і між реченнями. Відразу навчіть дитину так: проспівав слово, пауза, проспівав друге, пауза. Потім він паузи сам буде скорочувати, але для початку паузи робити треба обов’язково.
9) Дев’яте.У якому віці треба навчати дитину читати?Не квапте події. Якщо вашій дитині 3 або 4 роки, йому зовсім не хочеться сидіти і кропеть над книгами, швидко читати чи складати букви в склади. В цьому віці ще рано починати вчити дитину читати, якщо звичайно, він сам не виявляє свого сильного бажання оволодіти грамотою. Інша справа, 5 і навіть 6 років — в цьому віці, фактично підготовчому віком до школи, дітей обов’язково треба навчити читати і писати основні фрази друкованими літерами. Типу «МАМА», «КОРОВА», «МОЛОКО». Зазвичай з цим справляються вихователі в дитячих садах. Але ті діти, що не ходять в садок по тим або іншим причинам, обов’язково повинні отримати ці знання дому від батьків або бабусі з дідусем, або від репетитора. Справа в тому, що сучасна програма навчання в середній школі вже передбачає, що дитина приходить у перший клас вже вміє читати по складах. Тому, якщо ви її навчіть до школи, то в школі йому буде дуже легко читати, і перший стрес від школи він переживе спокійно.
10) Десяте.Вчимося граючи. Не намагайтеся відразу навчити дитину читати побіжно, або виразно. В першу чергу, він повинен навчитися складати склади самостійно, читати їх у книзі, складати слова і пропозиції, тобто оволодіти просто технікою читання. Нехай спочатку це буде дуже повільно, нехай складно для нього. Але ви повинні плавно, тихо і спокійно виправляти його помилки, як би граючи. Адже гра — це завжди розслаблення, відсутність стресу. А саме це і потрібно, щоб дитина спокійно зрозумів усе, що від нього вимагають дорослі.
      І останнє. При дотриманні всіх цих 10 порад-правил ви навчите дитину читати досить швидко — за 1,5-2 місяці. У мене вони навчилися вже в 5 років у літні канікули, коли дитячий садок був закритий. А в першому класі вони вже досить побіжно читали. І, до речі, більшість дітей в першому класі вже вміли читати і рахувати до десяти, так що моїм дітям не треба було їх наздоганяти.

 

 

Правила домашньої самопідготовки


 Для батьків  першокласника, який відстає в засвоєнні матеріалу
• Саджаючи дитину за виконання завдань, привернiть її до себе. Не треба нотацiй: «Ти вiдстаєш, тому будемо займатися разом». Краще скажiть так: «Давай-но, подивимось, що нам задавали? Менi буде дуже цiкаво попрацювати з тобою».
• Не виконуйте всю роботу за дитину, навчатися треба їй, а не вам.
• Не втрачайте надію, якщо сумісна праця не принесла одразу позитивних результатів – відпочиньте, відірвіться, погуляйте на вулиці. А потім знову беріться за діло. Не треба перетворювати її на катування.
• Не докоряйте пiд час занять: «Як ти не можеш зрозумiти! Це ж елементарно!». Краще вiдкладiть заняття до наступного дня. Неможливо отримати миттєвий результат.
• Виберiть оптимальний час для виконання завдань — 16-17 година, коли дитина вiдпочила пiсля школи.
• Завжди починайте iз самого важкого, поки дитина зосереджена, потiм можна виконувати щось легше.
• Якщо дитина погано читає, не змушуйте її робити це. Намагайтеся переконати її читати вголос щодня по 10—15 хвилин.
• Частiше хваліть малюка за будь-якi перемоги, не акцентуйте увагу на невдачах.





Все для розвитку, навчання та відпочинку дітей
                                                                           

Сайт для допитливих дітей, батьків та вчителів



Сайт для малюків


                                           

Дітвора. Сайт дбайливих батьків


                                           

Дитячий сайт "Соняшник"


Інтернет-кінотеатр







                           
Як підготувати дітей до школи?
До 1 вересня, здавалося б, ще далеко. Але багато батьків уже зараз починають готувати своє чадо до вступу в перший клас. Підкріплює таке прагнення негласну думку про те, що чим більше знань у дитини, тим краще. У свою чергу, школи активно підтримують це прагнення батьків. Вони просто відмовляються брати дітей, які не вміють добре читати, писати і рахувати.
У той же час фахівці попереджають: для дитини важлива не стільки ерудованість, скільки здоров'я і психологічний настрій на навчання - дітям часто набридає «гризти граніт науки» через втому і високі вимоги. Як же краще підійти до питання підготовки дітей до школи, і які нюанси психології малечі потрібно при цьому враховувати?
Беремо всю відповідальність в свої руки
Психологи кажуть, що готовність до школи - це певний соціальний, фізичний і нервово-психологічний рівень розвитку дитини. Для того щоб першокласник міг отримувати задоволення від навчання, він повинен бути відносно самостійним, виразно і швидко говорити, і мати хоча б мінімальний багаж знань.
Багато мам скаржаться, що навіть у звичайних школах дітям висувають дуже серйозні вимоги, і при вступі до першого класу звичайної районної СШ доводиться здавати іспити. Хоча за законом - це самоуправство, з яким можна і потрібно боротися. Нагадаємо: восени 2011 року парламент заборонив перевіряти рівень знань під час прийому дітей у школи. Нардепи тоді заявили, що тестування часто використовується шкільною адміністрацією як привід для вимоги грошей у батьків. За словами директора Бориспільської загальноосвітньої школи № 6 I-III ступеня акредитації Віри Мазури, в звичайну школу хлопчиків та дівчаток мають брати лише на основі розмови з психологом.
Певні тести можуть проводити в гімназіях або в спеціалізованих школах. Там, як правило, вимагають, щоб діти вміли вже трохи читати і рахувати хоча б до десяти. «Але загальноосвітні школи ніяких тестів не проводять. Психолог розмовляє з дитиною і задає йому нескладні питання. Наприклад, потрібно додумати речення: «В лісі живуть ...». Такі питання допоможуть визначити рівень логічного мислення дошкільника і його психологічний настрій », - зазначає Мазура.
Проте Віра Іванівна наголошує, що починати вчити малюків потрібно задовго до школи, оскільки у них дуже «чіпка» пам'ять. Педагог рекомендує батькам не упустити потрібний момент і починати потроху розвивати мислення і розширювати знання свого малюка.
Мами говорять
Мама 7-річного Стаса Ірина згадує, що її син під час вступу до школи літери вже знав, але складати їх у склади і читати слова цілком ще не вмів. Вона сама вчила його абетці, а також рахунку до десяти. Ірина впевнена, що не хотіла б, щоб її син перед школою відвідував спеціальні підготовчі закладу. «А навіщо тоді школа? Що він буде там робити? Адже немає такої норми, яка б зобов'язувала брати в школу тільки тих дітей, які вміють добре читати і рахувати, щоб рівень розвитку дітей в класі був приблизно однаковим », - нарікає вона.
«Ми не відвідували дитячих клубів, де допомагають у підготовці до школи, самі з чоловіком вчили сина читати і писати. Підготовчі заняття запропонували нам в гімназії, в яку ми збираємося йти 1 вересня. Для нас вони безкоштовні, так як мій син - уже в списках першокласників 2012-2013 рр.. конкретної школи », - розповідає мама 6-річного Марка Євгенія. Разом з тим, Євгенія проти зайвих «перевантажень» для її сина, вона побоюється, що через них йому може перестати подобатися пізнавати нове.
І побоювання батьків не безпідставні. Так, мама двох доньок Юлія на власному досвіді з'ясувала, що занадто високий рівень розвитку іноді заважає дитині в першому класі. «Моя старша до першого класу вже вміла читати, писати, рахувати, розмовляти англійською. При вступі до школи вона без проблем здала складні тести. Вчителі її дуже хвалили. А у вересні мою дочку почали вчити як дитину, яка не вміє ні писати, ні читати. Завдання були на рівні - навчитися рівно писати палички. Звичайно, їй така наука швидко набридла », - обурюється Юлія. Вона підкреслює, що при вступі до першого класу не потрібно гнатися за вимогами школи, в яку ви хочете записати свою дитину. Юлія переконалася в цьому на прикладі молодшої дочки. «Молодшу готували інакше: читати по складах, рахувати небагато. І зараз їй цікаво в школі. Вона навчається із задоволенням », - розповідає мама. 
За допомогою до фахівця
Якщо ваше чадо йде в цьому році «перший раз у перший клас», а у вас категорично не вистачає часу на його підготовку, та й бабусі далеко, можна звернутися в дитячий клуб. Хоча деякі батьки водять своїх дітей у такі заклади з моменту, коли малюки тільки навчилися ходити.
Для підготовки саме до школи клуби пропонують, як правило, стандартний "набір" занять. Це - знайомство з навколишнім світом, математика, розвиток мовлення, читання, підготовка руки до письма, англійська мова, музика, хореографія, творчість. «Всі подібні установи комерційні. Загальноосвітні школи таких послуг не надають », - каже Віра Мазура. Навчання в дитячих клубах стоїть по-різному, але, як мінімум, 300 грн в місяць за 4 заняття батькам викласти доведеться. Радує, що в дитячих клубах можна оплатити для початку лише пробне заняття, щоб оцінити реакцію свого чада, та й самому ознайомитися з методикою викладання.
Буває, що дбайливі тата і мами вирішують найняти своєму дошкільнику домашнього репетитора. За годину своїх уроків педагоги беруть від 100 грн. Якщо ж з виїздом до вас додому - від 150 грн. Тривалість індивідуального заняття, як правило, становить 45 хвилин - годину. «Побічним» ефектом такого дошкільного навчання може стати нестандартний підхід викладачів. «Буває, що батьки «перестрахувалися» і найняли малюкові вчителя, який виявився не дуже кваліфікованим, або новатором, геть відкидає стандартну програму. Після таких занять дитина приходить 1 вересня в школу і виявляється, що її потрібно перенавчати, що найгірше», - нарікає директор школи.
Психологічний аспект
Фахівці кажуть: якщо ваша дитина вміє хоч трохи читати і рахувати до десяти, їй буде легше вчитися в першому класі. Адже такі підготовлені діти вже розуміють сам процес навчання і готові сприймати нову інформацію, «утримувати» увагу. Однак знання - це не єдине, що потрібно дитині, яка йде в перший клас. Дошкільник повинен бути готовий до школи психологічно.
Кваліфікований психолог, спілкуючись з малюком, може вже на першому занятті з'ясувати, чи хоче дитина йти на контакт, чи є у неї соціальна адаптованість. Психологічна готовність до школи включає в себе кілька складових. Першою фахівці називають мотиваційну готовність. Вона означає позитивне ставлення до школи і бажання вчитися, прагнення зайняти нове соціальне становище - стати школярем. Іншою складовою є розумова або пізнавальна готовність - достатній рівень розвитку мислення, пам'яті та ін пізнавальних процесів, наявність певного запасу знань і умінь. Є також вольова готовність, яка демонструє досить високий рівень розвитку довільної поведінки. Психологи також відзначають і комунікативну готовність, що вказує на здатність встановлювати відносини з однолітками, готовність до спільної діяльності і ставлення до дорослого як до вчителя.
«У більшості випадків дошкільнят готують до навчального року батьки та бабусі-дідусі. В середньому, на 30 дітей у класі, як правило, 4-5 з них не вміють ні читати, ні рахувати », - розповідає Віра Мазура. За словами директора школи, ці діти з не дуже благополучних сімей. Таким малюкам доводиться нелегко в перший рік навчання. Їм важко увійти в процес навчання, а також психологічно пристосуватися до нього. Тому іноді батькам дітей з психологічною неготовністю рекомендують почекати зі школою ще рік.
«Іноді психологічно не готові до школи діти не тільки з неблагополучних сімей. Зараз стало більше дітей з гіперактивністю та дефіцитом уваги. Така дитина, як правило, дуже розумна, про неї говорять, що вона «схоплює все на льоту». Але тримати довго увагу не може. До неї потрібен особливий підхід, коли вона йде в перший клас. Це лягає на плечі її вчителя », - розповідає директор школи. За словами Мазури, діти з дефіцитом уваги часто потребують індивідуальних занять, оскільки на уроці в класі гіперактивній дитині важко зосередитися, і вона не слухає вчителя.
Все добре в міру
Буває, що дитина без проблем пройшла свою першу в житті співбесіду. Вона готова вчитися і спілкуватися з новим колективом. Але батькам потрібно ретельно стежити за мотивацією дошкільника. «Проблемою для дитини можуть стати бажання її батьків «навантажити» своє дитя наукою з усіх сторін. У цій справі важливо не перестаратися», - каже директор школи. Адже дитина, яку батьки вирішили дуже ретельно підготувати до школи, починає сильно втомлюватися. І в результаті – втрачає всіляке бажання до навчання.
«Батьки більш досвідчені, як правило, не хочуть перевантажувати своїх дітей. Один з батьків якось навіть зробив невеличкий експеримент: його дитина охоче вивчала англійську. Тато вирішив «підключити» ще й французьку. У дитини відразу ж впав інтерес до навчання, після чого експеримент швидко закінчили», - зазначає Мазура.
Психологи акцентують увагу батьків на тому, щоб вони ні в якому разі не перевантажували своїх дітей. Інакше - «пружина може лопнути»: дитина починає чинити опір процесу навчання, часто відволікатися. Іноді інтерес до навчання може зовсім пропасти. Погано, якщо це сталося вже в початкових класах, коли навчальний процес тільки почався. А от повернути мотивацію дитині, щоб вона знову «загорілася» навчанням, буде вже дуже непросто.
За словами психологів, мама і тато повинні разом з дитиною займатися і осягати ази науки. Загальне проведення часу зміцнить сімейні зв'язки і переконає малюка, що його сильно люблять і приділяють достатньо уваги. Однак батькам необхідно враховувати навантаження при навчанні свого чада. Дитина повинна хотіти вчитися, а не думати, що «нині в школі перший клас - ніби інститут».
Першокласників стає все більше
Як повідомили у Департаменті загальної середньої та дошкільної освіти міністерства, кількість першокласників в Україні щороку збільшується, починаючи з 2007-2008 рр.. У нинішньому році, згідно з прогнозами, в перший клас по всій країні підуть 430,1 тис. дітей. Це на 16 тисяч більше, ніж торік. В одній лише столиці 1 вересня за парти вперше сядуть близько 27,2 тис. малюків. Сподіваємося, що всі вони полюблять школу і будуть вчитися із задоволенням! 
За матеріалами for-ua.com
                  

48 ФРАЗ, ЯКІ ПОТРІБНО ГОВОРИТИ ДІТЯМ
Вони вселять у них віру та певність у вашій любові.
Іноді здається, що підтримати дитину можна тільки словами «молодець, добре!» Насправді таких слів куди більше. Саме вони допомагають дитині відчути, що ви її любите, розумієте і приймаєте.
 
Дитячий та сімейний психолог
 Катерина Кес уклала список фраз, які сприяють утвердженню дитини.
William Thornycroft
Покажіть дитині, що вірите в неї:
«Я тобі довіряю».
«Я в тебе вірю».
«Я поважаю твоє рішення».
«Це непросто, але ти зможеш».
«Ти робиш правильно».
«Ти все правильно розумієш».
«Як тобі це вдалося?»
«Навчи мене. Як це в тебе виходить?».
«Ти робиш це краще, ніж я».
«У тебе виходить це краще, ніж у мене».
Зверніть увагу на зусилля і старання дитини:
«Я бачу, ти доклав чимало зусиль».
«Я бачу, як ти старався».
«Виходить дуже добре!»
«Можу уявити, скільки часу на це пішло!»
«Уявляю, як довго ти намагався, щоб це вийшло!»
«Твої старання дають гарний результат!»
«Ти добряче потрудився над цим – і результат чудовий!»
Подякуйте за час, проведений разом:
«Я дуже ціную час, який ми з тобою проводимо разом».
«Я з нетерпінням чекаю, коли ми зможемо знову пограти завтра».
«З тобою дуже цікаво».
«Мені дуже сподобалося, як ми пограли».
«Я рада, що ти вдома».
«З тобою дуже цікаво і приємно грати».
Допоможіть дитині самій оцінити свій результат:
«Що ти думаєш про це?»
«Уявляю, як тобі самому приємно!»
«Що тобі самому тут найбільше подобається?»
«А як ти сам думаєш?»
«А що ти сам про це думаєш?»
«А як тобі здається?»
«А тобі самому як би хотілося?»
Дякуйте дитині за допомогу та внесок:
«Щиро дякую тобі за те, що ти ... (за конкретну справу)».
«Спасибі за те, що ти зробив».
«Спасибі за твоє розуміння».
«Щиро дякую за твою допомогу».
«Ти мені дуже допомагаєш, дякую!»
«Завдяки тобі я закінчила цю роботу швидше».
«Завдяки тобі у нас тепер так чисто».
Скажіть про те, що бачите:
«Ого! Кімната чиста!»
«Дивись-но! Постіль застелена!»
«Які яскраві фарби ти береш!»
«Я бачу, ти дуже постарався!»
«Бачу, що ти сам прибрав зі столу!»
Змалюйте свої відчуття:
«Я дуже люблю вчитися і гратися з тобою».
«Радію, коли ти вдома».
«Я відчуваю, що ми з тобою як одна команда».
«Мені дуже приємно, коли ти так говориш».
«Я така щаслива, що ти у нас є».
«Мені дуже приємно, коли ти мені допомагаєш».



                                              

                                              


                                               

                                                
0


                                                

  


Немає коментарів:

Дописати коментар