Дитина - дзеркало родини:

як у краплі води відбивається сонце,

так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.

В. О. Сухомлинський

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ

ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї

1. Сприятливий мікроклімат у родині.
2.Спільна діяльність членів сім’ї.
3.Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
4.Спільний життєвий світогляд.
5 .Оптимістичні настрої родини.
6.Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
7 .Шанування членів родини, повага до старших.
8. Бережливе ставлення до природи.
9 .Активна участь дітей у сімейному житті.
10. Відсутність насилля в родині.
11. Збереження родинних традицій і звичаїв.
12. Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13. Любов до читання, створення родинної бібліотеки.

Проблеми виховання

«Вихователь сам має бути тим, ким хоче зробити вихованця».
В.Даль

«У вихованні вся справа в тому, хто вихователь».
Д.Писарєв

«Вихователю треба глибоко знати життя, щоб до нього готувати».
Л.Толстой

«Батьки – приклад для дитини». «Виховувати – ховати від зла».

Доброго дня, шановні гості! Хто з батьків не мріє, щоб його дитина виросла найрозумнішою, найвродливішою, найсильнішою, найдобрішою і наймужнішою, хто не сподівається, що люди поважатимуть сина чи доньку за працьовитість і знання справи, за вихованість. Одним словом, ми мріємо про всебічну досконалість наших дітей.
Всебічний, гармонійний розвиток – наш ідеал. Ідеал і сімейного, і суспільного виховання. Але скільки треба наполегливої і кваліфікованої праці батьків і вчителів, щоб наші діти ввібрали все багатство інтелектуальної, моральної культурної спадщини, виробленої людством.
Виховувати – це значить творити людину Сьогодні ми поговоримо про деякі складні випадки, з якими зустрічаються батьки у вихованні дітей. Ви всі працюєте в різних сферах, спілкуєтесь з різними людьми, але всіх вас об’єднує те, що у вас є діти.
А розпочнемо ми з вами зустріч з простого тестування, яке дасть вам можливість перевірити ще раз ваші педагогічні здібності. Можливо, саме це тестування не дасть вам в майбутньому припуститися помилок у вихованні вашої дитини. Результати цього тесту знатимете тільки ви, тому, якщо ви відверто дасте відповіді на питання тесту, дізнаєтесь, який ви вихователь.

Тільки разом з батьками, спільними зусиллями,

вчителі можуть дати дітям велике людське щастя.

В. А. Сухомлинський

Тест для батьків

-У будь-який момент залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.
-Порадитися з дитиною, не зважаючи на її вік.
-Зізнатися дитині в помилці, якої ви припустилися в ставленні до неї.
-Вибачитися перед дитиною, якщо ви не праві.
-Стримати себе, якщо вчинок дитини роздратував вас.
-Поставити себе на місце дитини.
-Повірити хоча б на хвилинку, що ви – добра фея.
-Розповісти дитині про повчальний випадок із свого дитинства, який невигідно свідчить про вас.
-Пообіцяти дитині, що виконаєте її бажання за хорошу поведінку.
-Завжди утримуватися від слів, які боляче вразять дитину.
«Чи можете ви?»

- Надати один день, коли б вона робила все, що їй заманеться, і поводила себе так, як схоче, а ви ні в що не втручалися.
- Не відреагувати, коли ваша дитина вдарила, грубо штовхнула або просто незаслужено образила іншу дитину.
- Встояти проти дитячих прохань і сліз, якщо впевнені, що це – примха, забаганка.

Відповіді:

А – можу і завжди так роблю (3 бали).

Б – можу, але не завжди так роблю (2 бали).

В – не можу (1 бал).

Підрахуйте бали.
Якщо ви набрали ЗО-39 балів, це означає, що дитина – найбільша цінність у вашому житті. Ви дієте правильно, й можете сподіватися на добрі результати.

Сума 16-ЗО балів: піклуватися про дитину – для вас питання першорядне. Ви схильні до компромісів, які послаблять виховний ефект. Вам слід серйозно замислитися над підходом до виховання.

Менше ніж 16 балів – перед вами постали серйозні проблеми стосовно виховання дитини.

21 заповідь Марії Монтессорі для батьків

Італійка Марія Монтессорі чудова вчителька, психолог, фізик, лікар. 70- років її ім'я було забуте у східній Європі і згадувалося лише в працях істориків педагогіки. А в той же час на Заході, в Америці, Азії відкривалися наукові інститути і академії, в яких вивчали і втілювали в життя антропологічні, дидактичні, педагогічні ідеї Марії Монтессорі, і мільйони дітей успішно навчалися в її школах.

Саме Монтессорі-школа занесена до Книги Гіннеса як найчисленніша. У ній навчається більше 22000 дітей, а знаходиться вона в Індії. Кажуть, що таку ж школу, але в Америці закінчила, наприклад, донька Білла Клінтона. Онуки і правнуки Льва Миколайовича Толстого, емігрували в різні країни світу, теж навчалися в Монтессорі-школах. У Нідерландах, Фінляндії та США дитячі сади і школи цього напряму включені в основний державний реєстр офіційних навчальних закладів.

Читайте також: Про педагогіку Марії Монтессорі

Якщо Ви будете хоча б раз на тиждень перечитувати список заповідей Марії Монтессорі для батьків, то взаємини з дітьми можуть вийти на абсолютно інший якісний рівень:

Дітей вчить те, що їх оточує.
Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.
Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.
Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.
Будьте активні в підготовці середовища. Проявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвивального матеріалу і правильні способи роботи з ним.
Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей.
Поважайте дитину, що відпочиває або дивиться за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила або збирається зробити.
Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.
Будьте неустанними, роз'яснюючи дитині те, чого раніше вона зрозуміти не могла - допомагайте дитині освоювати те, що не було освоєно раніше, долати недосконалість. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю і тишею, милосердям і любов'ю. Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих.

Хочете виховати відмінника, - вам варто це знати

Тому, за словами дитячого психолога Ніни Гладських, дуже важливо дати дітям правильні інструменти для досягнення успіху - як у школі, так і в подальшому житті. І навчити правильно ними користуватися.

Головний принцип тут: допоможіть своїм дітям робити щось важливе і значуще в житті - і вони гарантовано будуть добре вчитися.

1. Дитина повинна знати, до чого прагнути.

Навчання заради навчання - це не діло. Допоможіть дитині зрозуміти, чого ж вона хоче досягти в цьому навчальному році.

Нехай дитина запише на листку паперу свою мету, якої вона добиватиметься, а також складіть проміжні цілі на шляху до головної. Наприклад, дитина, яка хоче поліпшити результат зі стрибків у довжину, буде щодня стільки-то разів займатися з тренером і самостійно вдома і т.п.

2. Підштовхуйте дитину до мети.

Поясніть важливість проходження "проміжних" цілей. Наприклад, щоб вивчити нову іноземну мову, треба займатися по 30-40 хвилин щодня і т.п. І рухатися в напрямку мети необхідно відразу ж, не відкладаючи.

3. Використовуйте всі можливі ресурси.

Намагайтеся (по можливості), щоб у школі та за її межами вашу дитину оточували люди, які мотивуватимуть її до досягнення поставлених цілей. Наприклад, якщо вона цікавиться економікою, пошукайте знайомих в цій сфері, які могли б розповісти їй більше цікавого.

4. Підтримуйте дитину.
Це дуже важливо для неї - ви повинні стати, якщо так можна висловитися, її найбільшим фанатом. Радійте її успіхам у досягненні проміжних цілей, постійно підбадьорюйте її, навіть якщо у неї щось не виходить. А головне - дайте їй зрозуміти, що шлях, який вона обрала, хоч і не простий, зате відкриває перед нею безліч нових можливостей.

Боитесь за успеваемость своего ребенка в школе? Ваш ребенок плохо считает / читает ? На собраниях вы постоянно краснеете за ребенка? Вот решение проблемы >>> http://problogpro.ru/rd/K2918

Міні - довідник для мене і моїх батьків

КОЛИ БАТЬКО КАЖЕ "ТАК", А МАТИ "СЯК" - ДИТИНА РОСТЕ, ЯК БУДЯК

Як реагувати на погані оцінки дитини?

Більшість мам і батьків бажають бачити свою дитину талановитою, розумною і успішною. Але часто ці очікування перетворюються в проблем, а шкільні оцінки малюка стають головною темою розмов в сім’ ї.

Подібні бесіди можуть викликати негативні емоції, як у дитини, так і в батьків. Побачивши оцінки в електронному журналі чи в щоденнику своєї дитини, мами і тата в паніці починають вичитувати, сварити та карати малюка. Діти батьків, які часто поводяться таким чином, як правило, перестають довіряти дорослим і починають приховувати оцінки.

Не сваріть дитину за погані оцінки. Навіть якщо вас дуже засмучують погані оцінки дитини в школі, потрібно уникати читання нотацій, необґрунтованих звинувачень, осуду, погроз і покарань. Вашу відкриту негативну реакцію малюк сприйматиме як оцінку своєї особистості. Дайте зрозуміти дитині, що ви любите і приймаєте її, не зважаючи ні на що.

Не будьте байдужим до поганих оцінок. Не варто говорити, що шкільні оцінки нічого не варті і наводити приклади двієчників, які в результаті стали успішними людьми. Батькам варто розуміти, що двійки – це «симптоми» тих чи інших проблем в житті дитини.

Не виконуйте за дитину завдання. Звичайно, на пояснення досить часто не вистачає часу і здається, що набагато простіше виконати за школяра все домашнє завдання і забути про проблему. Проте це не вихід, оскільки для малюка від такої допомоги не буде ніякої користі.

5 кроків на шляху до хороших оцінок

читати тут

Як допомогти дитині в приготуванні домашнього завдання

читати тут

Чи потрібен дитині мобільний телефон?

В сучасному світі багато батьків дарують своїм дітям мобільний телефон, ще до того, як їм виповниться 10 років. Частіше за все це робиться для своєї зручності та безпеки дитини. Але чи правильно те, що в такому юному віці дитина піддається постійному впливу негативного випромінювання?

Вчені з Академії Педіатрії Америки направили прохання до Федеральної Комісії, в якому просили переглянути встановлені допустимі норми радіовипромінювання, що впливає саме на дітей.

На думку експертів, діти більшою мірою схильні до впливу навколишнього середовища, ніж дорослі. Негативний вплив сигналів мобільного телефону на дитячий головний мозокв два рази вище, ніж у батьків, а на кістковий мозок - в 10 разів.

Однак, тільки батькам вирішувати, чи приносить користь мобільний телефон дитині, чи все ж варто відмовитися від нього до кращих часів, щоб не завдати непоправної шкоди здоров'ю та психіці свого малюка.

Що думають сучасні батьки про мобільний телефон для дитини?

Сергій, 39 років, технолог
Діти ще погано розбираються в рекламних хитрощах, тому витрати на зв'язок виходять величезними. Моя донька постійно шле якісь дорогущі sms-ки, щоб взяти участь у якихось конкурсах або виграти призи. Зрозуміло, ніяких призів ніхто ніколи не бачив, а рахунки за її мобільник доводиться мені оплачувати.

Якби дружина не так сильно за доньку хвилювалася, я б їй мобільник заборонив. Ніякі навіювання не допомагають. Скільки не кажи, все одно не втримається, який-небудь гороскоп купить у операторів або ще нісенітницю якусь. А платити-то мені! Я вважаю, поки діти ціну грошам не знають, мобільник їм ні до чого. Та й здоров'я міцніше буде! А то ж і справді, то тут, то там інформація про шкідливий випромінюванні від телефонів проходить.

Семен, 40 років, підприємець
Я своїм дітям користуватися мобільниками не дозволяю. Якщо їм телефон в руки дати, вони більше ні на що реагувати не будуть! Уткнуться в гру якусь, а на все інше - нуль уваги. Якщо їм купити мобільники , вони і на уроках в іграшки грати будуть або sms-ками з друзями обмінюватися замість того, щоб вчитися. Їм же не поясниш, що спочатку справу потрібно зробити, а розваги - потім. Дружина, правда, іноді пропонує телефони їм купити, щоб контролювати, де наші діти, але я - проти. Нічого з ними по дорозі зі школи до дому не трапиться.

Зрештою, я виріс не тільки без мобільного, але і без домашнього телефону і нічого, ніде не заблукав, з поганою компанією не зв'язався . І на уроках вчителів слухав, а не радіо по мобільнику. А якщо вже дітям так потрібен телефон, то хай самі його купують - чи кишенькові гроші економлять, або підробляють. Особисто я не вважаю трубку річчю першої необхідності, тому оплачувати її не збираюся.

Марина, 43 роки, секретар
Коли ви купуєте дитині мобільний телефон, пам'ятайте про те, що ви піддаєте її підвищеному ризику. Ситуація, коли старшокласники або просто місцеві хулігани відбирають телефони у дітей молодшого віку, на жаль, не рідкість. На жаль, дитина ще не розуміє, що краще віддати телефон, і часто намагається дати відсіч, а це може бути дуже небезпечно. На мій погляд, не варто ризикувати зайвий раз. Хай вже краще дитина без трубки поживе, ніж її спотворять через цей телефон! До того ж діти рідко вміють стежити за своїми речами. Якщо мобільник ніхто не відбере, ваше чадо його неодмінно втратить.

Я своїй дочці кілька разів мобільний купувала. Телефону вистачає на пару тижнів - потім мобільник або залишається забутим в школі або просто пропадає, невідомо куди. Для мене занадто накладно так часто міняти апарати. Тож хай вже без телефону поки походить. І гроші ціліше будуть і сліз менше. А то через кожного втраченого мобільника донька побивається так, ніби щось дійсно страшне сталося. Мені її навіть сварити не хочеться - занадто сильно вона засмучується.

Ірина, 37 років, перукар
Я не забороняю своїм дітям користуватися мобільниками. Я навіть наполягаю на тому, щоб вони завжди брали телефони з собою. Час зараз неспокійний, тому я елементарно хвилююся про те, де вони і чим займаються. А як я можу це перевірити, якщо у дитини немає мобільного? У мене навіть з вчителями кілька разів конфлікти виникали - в школі, де навчаються мої діти, користуватися телефонами не дозволяють. Нібито діти відволікаються на дзвінки під час уроків. Але мені мої нервові клітини дорожче. Я хочу мати можливість у будь-який момент зв'язатися зі своїми дітьми. А те, що хтось дзвонить приятелям під час уроку, так це просто недолік виховання. Мої діти ніколи так не роблять, тому що я з самого раннього віку вселяла їм повагу до оточуючих.

А що стосується нібито існуючої шкоди для здоров'я, так тут вже нічого не поробиш. Адже нікому не спадає на думку відправитися жити куди-небудь в ліс тільки лише тому, що повітря в лісі чистіше, ніж у місті. Але при цьому кожен знає, скільки небезпек для здоров'я представляють вихлопні гази автомобілів.

Микола, 42 роки, менеджер
Для сучасної дитини мобільний телефон - це не лише засіб зв'язку, але ще і показник, що ваш син чи донька "не гірше за інших". На мій погляд, це дуже важливо. Я прекрасно пам'ятаю своє дитинство, у батьків грошей не було на те, щоб купити мені джинси і кросівки. Через це я почував себе гіршим за інших і по-справжньому страждав. Між іншим, позбутися комплексів, нажитих тоді, я зміг лише через багато років і не без зусиль. Я б не хотів, щоб на моїх дітей показували пальцем тільки лише тому, що у них немає телефону. Краще я куплю їм цю "іграшку", ніж вони будуть заздрити однокласникам.

Не думаю, що мобільники дійсно завдають якоїсь шкоди. Телефонами користуються всі поголовно, і я жодного разу ні від кого не чув про якісь нездужаннях після використання телефону. А ось стрес, який відчуває дитина, коли її не приймають однокласники, однозначно завдає шкоди здоров'ю. Діти вкрай категоричні і жорстокі. Для них те, у що людина одягнена, і те, чи є у нього мобільник, набагато важливіше всіх душевних якостей разом узятих. І зробити з цим нічого не можна - з віком цінності поміняються самі собою. А до тих пір завдання батьків - вберегти своє чадо від зайвих складнощів в спілкуванні з однолітками. Та ви тільки уявіть, як дитині, якій друзі навіть sms-ку послати не можуть, тому що у неї мобільника немає. Та її ж засміють в школі!

Марія, 34 роки, бухгалтер
Пам'ятаю, коли була маленька, часто забувала ключі і сиділа у подруг. Батьки з розуму сходили - чому дитина зі школи не повернулась, коли вони з роботи вже прийшли. Особисто мені не хотілося б нічого подібного відчувати. А що стосується шкоди для здоров'я, чула, що небезпека виникає тільки в тому випадку, якщо дитина розмовляє по мобільному більше півтори години на день. Але ж мало хто так багато базікає! У дітей грошей на рахунках не так вже багато, тому розмови у них зовсім короткі. А якщо ви самі дзвоните своєму чаду, відстежити тривалість бесіди вам цілком під силу.

Просто у використанні мобільників, як і в будь-якій іншій справі, потрібно дотримуватися якоїсь розумної норми. Якщо ваш малюк протягом десяти-п'ятнадцяти хвилин поспілкується з вами , ніякої шкоди йому це не принесе. Навпаки, дитина буде почувати себе набагато спокійніше, знаючи, що в будь-який час може подзвонити батькам. Наприклад, я росла домашньою дитиною, в дитячий садок не ходила, тому, коли пішла в перший клас, мені було дуже страшно залишатися без мами. Якби у мене був телефон, я могла б дзвонити їй на перерві, і мені було б набагато легше. Мій син до школи поки не доріс, а в дитячий садок він не ходить. Може, це моє упущення, але він, як і я в дитинстві, боїться довго залишатися без батьків. Тож, як тільки прийде пора відправлятися в перший клас, я куплю йому мобільний телефон і поясню, як ним користуватися.

Пам’ятка для батьків: „Діти, Інтернет, Мобільний зв’язок”

Шановні батьки!

Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення (ст. 5 Закон України „Про захист суспільної моралі”).

З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі — Національна комісія).
Відповідно до статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.
Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.
Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.
Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:
— пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
— пропагує фашизм та неофашизм;
— принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
— пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
— принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
— пропагує невігластво, неповагу до батьків;
— пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.
Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.

Мобільний телефон та порнографія.

Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки „мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними. На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.

Батьки мають вміти те, що вже роблять діти!

Передача контенту

Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа).
Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв.
Є декілька способів передачі мобільного контенту:
—                    MMS повідомлення;
—                    За допомогою Bluetooth® (блютус);
—                    ІЧ— порт, IrDA (Інфра червоний порт).

Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth — забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.
Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути не знайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях.

MMS — послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо).
Але, на відміну від Bluetooth ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме, ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних.

IrDA — Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання.
Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів.

Замовлення контенту через SMS

1. Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку).

2. Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.

3. При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора.

4. Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора.

5. Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові.

6. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент)

1. Абонент телефонує на короткий номер.

2. Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.

3. Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент.

4. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора.

5. Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит).

6. Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Закачування контенту з WAP-порталу

1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
2. Вибирає потрібний йому контент.
3. Закачує вибраний контент.

Як захистити дітей від закачування контенту з небажаним змістом.

1. Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.

2. Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:
— якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;
— якого роду інформація надається через даний сервіс;
— чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;
— контактну адреса call-центру контент-провайдера.

3. У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.

4. Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо Ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася Ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора.
Вибір за Вами.

Діти в Інтернет

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.
Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.

Що роблять підлітки в он-лайні

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
— розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;
— поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
— цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
— вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
— наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
— навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
— контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
— цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
— навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
— переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
— інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
— розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

*Батьківський контроль у Windows Vista

З появою нової операційної системи Windows Vista, до складу якої увійшли засоби батьківського контролю (Parental Control), з’явилась можливість легко контролювати отримання дітьми інформації і забезпечити їх захист під час роботи на комп’ютері.
За допомогою засобів батьківського контролю є можливість встановити:
— обмеження часу, який дитина проводить за комп’ютером;
— обмеження часу, протягом якого діти можуть входити у систему, зокрема, дні тижня і години, коли доступ дозволено (в інший, не зазначений Вами час, діти не зможуть користуватися комп’ютером. Якщо дозволений час закінчиться, а дитина ще працює за комп’ютером, відбудеться автоматичний вихід із системи;
— обмеження доступу дітей до мережі Інтернет за допомогою веб-фільтра батьківського контролю.

Завдяки спеціальному веб-фільтру Ви одержуєте можливість встановити низку обмежень на доступ дітей до мережі Інтернет, зокрема:
— заборонити доступ до окремих ігор (Ви можете блокувати ігри на підставі вікової категорії та оцінки вмісту, а також заборонити доступ до певних ігор);
— обмежити активність в мережі Інтернет (Ви можете блокувати доступ до веб-сайтів, обираючи рівень обмеження об’єму інформації; вказати, яку інформацію за тематикою та змістом фільтри пропускатимуть, а яку блокуватимуть; заблокувати або дозволити доступ до окремих веб-сайтів; заборонити або дозволити завантаження файлів);
— заборонити використання окремих програм.

Більш детально з можливостями веб-фільтра батьківського контролю можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Майкрософт.

З приводу порушень законодавства України у сфері захисту суспільної моралі звертайтесь до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.Наші реквізити: 04050 м.Київ, вул. Пимоненка 10-а, тел./факс: +38 (044) 486-11-61, офіційний сайт – www.moral.gov.ua, e-mail – info@moral.gov.ua

Чому деякі діти не люблять

читати і що з цим робити?

"Як навчити дитину читати?"

Батьківський всеобуч

     Це дуже важливо - щодня читати своїй дитині...
      По-перше, посилюється емоційне сприйняття дитиною тексту тому що вона бачить міміку, вираз очей, чує ваш голос /Не забувайте, будь ласка, про ці засоби впливу на емоційний стан дитини!/
       По-друге, у дитини виникає потреба щоденно отримувати інформацію. Це особливо необхідно у тих випадках,коли дитина вміє читати, але не хоче, тобто із-за безперервного навчання відчуває відразу до читання. Розповсюджена помилка батьків полягає у тому що вони часто примушують дитину читати складний для її віку текст, виходячи з того, що буцімто потім їй буде легше.
       Іноді дитина просить читати одну й ту саму книгу багато разів, - це добре. Зміст даної книги співпадає з рівнем розвитку дитини, її переживаннями. Дитина, слухаючи багаторазово зміст книги, розвиває свій духовний світ, навички антиципатії,тобто передбачення подальшого розвитку змісту тексту. З метою розвитку цієї навички періодично запитуйте її: " Про що піде далі мова?".
        Під час повторного читання книги намагайтеся читати швидко, на межі своїх можливостей, але чітко вимовляючи слова. Періодично запитуйте дитину, чи встигає вона зрозуміти. Це надзвичайно важливо! Прискорення читання cтимулює у дитини здібності до швидкого сприй-мання змісту тексту. Ви ніби знімаєте з неї необхідність читати /це їй ще важко!/ і залишаєте їй тільки одну задачу - зрозуміти! Але зрозуміти швидко!
Розвиток навичок швидкого сприймання стимулює у дитини і розвиток навичок читання. Згодом, під час самостійного читання, вона буде розуміти зміст швидше, ніж читатиме слова.
       При цьому неприпустимо зупиняти дитину, якщо вона неточно прочитала закінчення слова або замість слова "школяр" прочитала слово "учень". Головне вона зрозуміла!
        Зауваження /особливо в наказній формі!/ призводять до того що дитина губить думку, перестає слідкувати за змістом, відволікається на конкретне слово.
       Задайте собі питання: "Для кого дитина читає?". Якщо ваша відповідь: "Для себе", - тоді все стане на місце, і ви перестанете "смикати" дитину.
Справа в тому, що найчастіше наявність музичного слуху визначають, по тому, як дитина співає. Але дитина може правильно чути і погано співати, тому що не вміє керувати своїм голосовим апаратом. Так і при читанні, розуміючи текст, діти неточно вимовляють закінчення слів. З часом, коли дитина багато прочитає, по мірі розвитку навичок керування своїм голосовим апаратом, все нормалізується.

СПІЛЬНЕ ЧИТАННЯ

ВПРАВА І / бажано/. Візьміть казку з малюнками, під якими один чи два ряжки тексту. Повільно читаючи текст, пальцем показуйте дитині те слово, яке ви читаєте. Читайте цю книгу кілька разів,

ВПРАВА 2. /бажано/. Якщо дитина знає книжку напам"ять, попросіть її "прочитати", Нехай вас не турбує, що вона більше пригадує по пам"яті, ніж дивиться в книгу - це дуже корисно. Поступово її ува¬га, направлена на необхідність пригадувати, перенесеться на текст, на те слово, яке вона з легкістю читає, знаючи вже його зміст. їй легше, у неї виходить, вона може. Віра в себе додає впевненості.
Якщо ваша дитина не любить читати, це означає, що їй важко. Допоможіть їй! В залежності від рівня розвитку ви читайте їй спочатку 2-3 слова і просите повторно прочитати. Далі читаєте рядок, після - речення, абзац. Поступово збільшуєте швидкість читання.
Задача дитини - слухаючи дорослого, зрозуміти зміст частини тексту і , самостійно читаючи ці ж слова, намагатися зробити це швидше.

ЧИТАННЯ-ПОВТОР І ЧИТАННЯ-ЗМАГАННЯ

ВПРАВА 3 /обов"язково/ Підберіть речення на один - три рядки. Попросіть дитину перший раз прочитати уголос повільно, добре розуміючи зміст, і, подивившись на годинник /краще секундомір/, запишіть час. Другий раз нехай вона прочитає на 2 -3 секунди швидше, третій ще швидше і т.д. Доведіть швидкість читання цього речення до межі її можливостей. Зверніть увагу на те, що, починаючи з яко¬гось разу, не дивлячись на обізнаність із змістом та з тими словами які використовуються в данному реченні, ще швидше - не прочитати ! Намагайтесь довести швидкість читання до межі. Так само працюйте з іншими реченнями, але якомога швидше. Спочатку читаємо речення уголос, потім "про себе".

ВПРАВА 4. /обов"язково/. Виберіть в книги, яку ви читаєте вашій дитині, речення на 2 - 3 рядки. Дитина вмикає секундомір. Ви повільно читаєте вголос це речення. Запишіть час. Тепер ви вмикаєте секундомір, а дитина читає те саме речення, але якомога швидше. Запишіть час. Це ж речення знову читаєте ви і т.д., але з кожним разом намагайтесь прочитати швидше. Доведіть швидкість читання цього речення вголос до межі.
Звичайно дорослий читає швидше, але у дитини швидше зрос¬тає результат. Наприклад,

Дорослий 23 сек. 21 сек. 19 сек. 17 сек.

Дитина
І хвилина 16 сек. І хвилина 50 сек. Эб сек.

       В цьому випадку дорослий пояснює дитині, що сам він став читати швидше всього на б секунд, а дитина - на 40. Знайдіть за що похвалити свою дитину. їй це необхідно! Пам"ятайте, якщо ваша дитина не хоче читати, то вона в усякому випадку хоче змагатися з вами. Дух змагання дозволить їй швидше засвоїти навички читання.
      Якщо дитина читає словами,то, виконуючи вправу 4, замість речення використовуйте цілий абзац, або уривок з цієї ж книги.
      ВПРАВА 5. /обов"язково/. Виберіть речення на 1,5 - 2 рядки. Прочитайте перше слово, потім ще раз, швидко повторивши перше слово, прочитайте друге; повторивши перші два слова - трете і т.д. до кінця речення. Намагайтесь кожного разу читати поперердиі слова все швидше і швидше і, дійшовши до кінця речення, ще кілька разів прочитайте його. І так 2 -3 речення на день.
      Таке читання дасть змогу дитині перейти до читання словами при кращому розуміння змісту тексту.
        Бажаю Вам успіхів і хочу нагадати слова В.О.Сухомлинський : «Читання – це віконце, через яке діти бачать світ, пізнають його і самих себе» .

Як стимулювати дитину читати книжки?

Існує кілька загальних правил, які дозволяють досягти поставленої мети:

-   зробіть щоденним ритуалом читання книг перед нічним відпочинком. Пам’ятайте, однак, про спокійні оповідання, які допоможуть розслабитися перед сном;
- дізнайтеся смаки ваших малюків, поговоріть з ними про їхні інтереси;
-   дошкільнятам сподобаються веселі віршики і пісеньки, старшим – казки та оповідання;
-   читайте малюкам вголос, це дозволить їм розвивати свою уяву і збагатити словник активними фразами, тими, які ми використовуємо щодня, і пасивними, які ми використовуємо рідше;
-   діти будуть брати приклад зі своїх батьків. Коли вони бачать, що мама і тато отримують задоволення від журналів або газет, вони спробують наслідувати;
-   розповідайте про свої улюблені оповідання дитинства, пропонуйте їх. Коли малюк починає з’єднувати склади, дайте йому текст великими літерами і з невеликою кількістю інформації. Радість від того, що він сам щойно освоїв усю інформацію, мобілізує його на подальші зусилля;
-   не забувайте хвалити! Купуйте смішні статті і комікси. Іноді досить заохотити вашого малюка освоїти перші кілька сторінок, щоб він захопився і сам подужав розповідь до кінця;
-   з перших контактів із текстами учні повинні знати, що вони читають для того, щоб дізнатися щось нове, для отримання потрібної інформації. Тільки тоді вони зрозуміють важливість цього процесу. Тоді малюки будуть любити книги, і читання не буде розглядатися ними як важка робота.

Поради батькам замкнутих дітей

читати тут

Як потрібно спілкуватися батькам один з одним в сім’ї,

щоб дитина почувалася щасливою

1. Створити природні і доброзичливі умови спілкування в сім’ї.
2. Бути тактовними та ввічливими один з одним.
3. Не сваритися та не сперечатися в присутності дитини.
4. Цікавитися справами один одного.
5. Намагатися не критикувати своїх чоловіка чи дружину.
6. Не робити зауважень в присутності дитини.
7. Регулярно сідайте разом за стіл.
8. Обмінюйтесь думками, радьтеся з членами сім'ї, цікавтеся їх думкою.
9. Постарайтеся концентрувати свою увагу на хороших сторонах. Не дуже концентруйтеся на дратівливих звичках вашого супутника життя. Долайте своє роздратування, зверніть увагу на картину в цілому, замініть негативні емоції в своїй свідомості позитивними.
10. Робіть компліменти членам сім'ї.
11. Діліться своїми радощами і печалями. Знання подій, що відбуваються в житті всіх членів сім'ї, створює єдність, оскільки у вас з'являється загальний фундамент для досягнення успіху в майбутньому.

12. Створити такі умови в сім’ї, при яких дитина бачитиме її в ідеалі.

Рекомендації батькам по корекції тривожності дітей

ЯК ВИХОВАТИ ДОБРУ ДИТИНУ

Щоб дитина була слухняною

Один із виявів батьківської любові – чіткі межі дозволеного. Дійсно, якщо дорослі не навчать малюка слідкувати за собою, не покажуть, як прийнято поводитись у суспільстві, не навчать його, як жити так, щоб не завдавати шкоди собі, оточенню і природі, то навряд чи можна говорити про те, що батьки по-справжньому люблять свою дитину.

У сучасному суспільстві дуже різне ставлення до цього питання. Педагоги, психологи і батьки сходяться, мабуть, тільки в одному: якщо ми, коли були маленькими, ще слухалися батьків, то нинішні діти у більшості не слухаються. Авторитет мами і тата практично не існує, а про бабусю та дідуся годі й казати.

Спробуємо розібратися: чи можна підтримувати дисципліну, зберігаючи при цьому любов і повагу до дитини? Що робити батькам, які хочуть, щоб діти їх слухалися?

10 основних правил

1.Не скасовуйте вимоги і розпорядження без крайньої потреби.

2.Прохання і розпорядження повинні бути сформульовані чітко.

3.Привчайте дітей відразу ж виконувати доручені завдання і слухатися з першого разу.

4.Батькам важливо взаємно підтримувати свій авторитет. Для цього у них повинна бути цілковита згода між собою. Один із батьків не може скасовувати розпорядження іншого, при дітях не можна сперечатися про потребу і характер розпоряджень. У присутності дітей у батьків узагалі не повинно бути різних думок, оскільки це руйнує авторитет обох.

5.Не залишайте без покарання непослух, посилюйте покарання під час повторного непослуху.

6.Не змінюйте вимог, дозволяючи сьогодні те, що було заборонено учора. То дозволяючи, то забороняючи, дорослі не тільки позбавляють дітей чітких орієнтирів, а й сприяють розвитку таких якостей, як хитрість, упертість і виверткість.

7.Не командуйте постійно дітьми і не давайте їм надто часто наказів (інакше ваш будинок буде схожий на казарму).

8.Давайте дитині посильні завдання, не вимагаючи виконання надто складного для неї доручення і водночас не доручаючи завдань, упоратись з якими їй буде дуже легко. Якщо завдання і доручення дорослих виявляються надто легкими, то дитина поступово привчається уникати всього, що вимагає старань і праці.

9.Не дозволяйте дітям фамільярного до себе ставлення. Любов, ласка, ніжність повинні поєднуватись з вимогами цілковитої до себе поваги і шанування. Маленьким дітям не можна дозволяти смикати вас за волосся або за вуха, бити навіть у жарт.

10. А тепер, мабуть, найважче. Самим давати приклад слухняності – наприклад, дружини чоловікові і навпаки.

Чим раніше батьки починають правильно виховувати у дітях слухняність, тим легше їм буде у подальшому. Якщо вони вирішать зайнятися цим питанням, коли дитина вже досягла шкільного віку, то буде пізно. Хоча, як кажуть, краще пізно…

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку ,коли вона цього заслужила ,підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах.

Читати повністю