До батьківських зборів

Батьківські збори на тему "Ваша дитина та її друзі"

Мета. Розширити, поглибити уявлення батьків про власну дитину та її друзів, сприяти формуванню таких якостей, як доброта, делікатність, тактовність, уміння дружити; прищеплювати та підтримувати любов до класу, до товаришів; виховувати в дітей бережливе ставлення до дружби.

Обладнання: мікрофон, виставка книжок для батьків, пам’ятка з порадами, прислів’я.

Хід зборів

Попереднє анкетування батьків і учнів.

Анкета для батьків «Моя дитина»

1. Чим ваша дитина любить займатися у вільний час?
2. Які іграшки їй подобаються?
3. Яким видом спорту вона займається?
4. З ким дитина грає?
5. Як себе поводить у дитячому колективі?
6. Які обов’язки виконує дитина вдома?
7. Які індивідуальні особливості треба буде врахувати, якщо дитина прийде в новий колектив?
8. Хто в родині займається вихованням?
9. Де проводить вільний час?
10. Чи знаєте ви друзів вашої дитини? Їхніх батьків?
11. Чи приходять до вас у гості друзі сина чи доньки?
12. Що викликає у вас труднощі у вихованні дитини?
13. Які методи виховання (роз’яснення, суворі вимоги, покарання, дружні контакти, умовляння) ви використовуєте?

Анкета для учнів

1. Чи є у тебе друзі?
2. Кого ти вважаєш своїм найкращим другом?
3. Чому ти вважаєш цю людину своїм кращим другом?
4. Чи знають батьки, хто твій кращий друг?
5. Чи знайомі вони?
6. Чи буває він у тебе вдома?
7. Як часто ви бачитесь?
8. Як відносяться батьки до ваших зустрічей?
9. Чи є хороші друзі у твоїх батьків?
10. Чи знайомий ти із ними?
11. Яка у тебе думка про них?

     Шановні батьки! Великі можливості представляє молодший шкільний вік для виховання відносин, заснованих на принципі колективізму і дружби. З раннього дитинства потрібно навчати дитину дружити, поважати інших дітей, дотримуватись норм поведінки, щоб не ображати товаришів. Формування таких якостей – процес поступовий. Сьогодні ми з вами складемо «Правила дружби» і «Правила ввічливості».

Педагогічний практикум для батьків
1. Складання «Правил дружби»

2. Складання «Правил ввічливості»

Тренінг «Дитячі гримаси»

1. Ваша дитина помирилась зі своїм другом. Прибігла до вас і розповідає, як це відбувалося. (покажіть)

2. Ваша дитина посварилася з другом (покажіть)

3. Ваша дитина хоче покликати додому своїх друзів, але ви проти (покажіть)

4. Ваша дитина дружить з кимось, хто вам не подобається. Ви про це говорите своїй дитині. Покажіть реакцію.

Обговорення ситуацій
Ситуація 1.

Всім класом діти виїхали на природу. Вони грали, співали пісні, обговорювали справи класу, будували плани на майбутній рік. Нарешті настав час обіду. Всі діти розташувалися на поляні, розклали свою їжу. Дві дівчинки встали і відійшли від класу, сховалися в тіні дерев і стали їсти вдвох. На запрошення учителя взяти участь у спільній їді відповіли відмовою

Ситуація 2.

Дитина приводить у дім своїх друзів, але батьки безцеремонно виставляють їх за двері. Коли дитина починає з’ясовувати, чому вони це зробили, батьки заявляють, що в дім потрібно приводити лише тих дітей, яких вони вважають їй рівнею для дружби.

Круглий стіл

    Що робити, якщо у вашої дитини немає друзів?

    Звичайно, це не може вас не турбувати. Доросла людина, в якої немає близьких друзів, не може вважатися здоровою фізично і емоційно. Такі люди постійно потрапляють у конфліктні ситуації, змушені звертатися до психологів. А діти? Діти мають учитися дружити з раннього віку. Що старше вони стають, то складніше їм заводити друзів. Навчіть свою дитину розмовляти. Не базікати, не перескакувати з однієї теми на іншу, навіть не піклуючись про те, чи розуміє її співрозмовник, чи ні. Навчіть її саме розмовляти, формулювати думки чітко, висловлювати побажання, наміри. Друзі з’являться в тих дітей, які вміють спілкуватися.

Підсумки зборів 

   Наприкінці наших батьківських зборів я пропоную вам послухати легенду «Все у твої руках»

     Ця історія відбулася багато років тому в стародавньому місті, в якому жив відомий мудрець. Слава про його мудрість розійшлась далеко по світах. Але була в його рідному місті людина, яка заздрила його слав. І от вирішила заздрісна людина придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти.

    Тоді пішов заздрісник на луки, піймав метелика, посадив його між долонь і подумав; «Спитаю в мудреця ось що… - Який метелик  у мене в руках: живий чи мертвий? – Якщо він скаже, що живий, я стисну долоні – і метелик помре, а якщо він скаже, що мертвий, я розкрию долоні – і метелик полетить. Отоді всі зрозуміють, хто з нас розумніший»

    Так все і трапилось: заздрісник піймав метелика, сховав між долонями, пішов до мудреця та спитав його, який метелик у нього в руках: живий чи мертвий? – І тоді мудрець, який дійсно був дуже розумною людиною сказав: «Усе в твоїх руках!»

Поради для дітей
1. Довіряйте своїм батькам – вони найближчі вам люди, вони можуть вам допомогти, дати хорошу пораду.
2. Розказуйте їм про свої проблеми, невдачі, жаль.
3. Знайомте їх зі своїми друзями, розповідайте про них.
4. Розпитуйте батьків про їх дитинство, про друзів дитинства.
5. Демонструйте батькам достоїнства своїх друзів.
6. Радійте разом з батьками успіхам своїх друзів.

                                     Поради для батьків
1. Вчіть свою дитину дружити з іншими дітьми, не прирікайте її на самотність.
2. Будь-яка дитина – відмінник або двієчник, жвавий або повільний, атлет або рояля – може бути другом вашій дитині і тому заслуговує повагу з вашої сторони.
3. Цінуйте друзів своєї дитини не з позиції можливостей їх батьків, а з позиції їх ставлення до вашої дитини.
4. Власним ставленням до друзів вчіть свою дитину цінувати друзів.
5. Прагніть показати своїй дитині достоїнства її друзів, а не недоліки.
6. Хваліть свою дитину за вияв її достоїнств у дружбі.
7. Запрошуйте друзів своєї дитини в дім,  спілкуйтеся із ними.
8. Пам’ятайте, що дружба дитинства,  яка буде підтримана вами, можливо, стане опорою вашої дитини в дорослому житті.
9. Вчіть дитину бути чесною із друзями і не шукати вигоди із дружби.
10. Вчіться бути своїй дитині другом.
11. Якщо ваша дитина довіряє вам свої таємниці, як друзям, не шантажуйте її ними.
12. Критикуйте, не принижуючи, а підтримуючи.
13. Підтримуйте в своїй дитині бажання робити друзям приємне.
14. Не допускайте зради дитини по відношенню до друзів. Маленька підлість народжує велику.

Причини неуспішності дітей у школі

Інформація, що дозволяє краще зрозуміти причини й ознаки відставання дитини в навчанні 

Що таке неуспішність?

·                               «Не відповідна нормативним критеріям результативність шкільного навчання, яка виступає наслідком нездатності дитини повноцінно засвоїти навчальний матеріал і виконувати навчальні завдання» (Степанов Сергій Сергійович, психолог).

·                               «Неуспішність – це успішність дитини, нижче рівня, що прогнозували на підставі її здібностей» (Керол Бейнбрідж, експерт у питаннях про обдарованих дітей).

​Термін «неуспішність» – це один з найбільш популярних термінів, яким оперують школи, батьки та вчителі. Проте різні люди розуміють його по-різному.

Дослідження довели, що майже всі люди користуються лише невеликою частиною своїх розумових здібностей. Інакше кажучи, ніхто з нас не досконалий, якщо мова йде про повне використання свого потенціалу. Тобто всі ми невстигаючі учні, які не в повному обсязі застосовують свої здібності вчитись і досягати чогось.

Для дітей питання про «неуспішність» може мати серйозне побічне значення. Багато дітей, які підпадають під цю категорію учнів, демонструють яскраво виражений розрив між вродженими здібностями й тим, чого вони дійсно досягають у класі. Основна ознака неуспішності зазвичай проявляється в молодших класах школи, і проблема стає серйознішою в міру того, як діти дорослішають і переходять в старші класи. У певному сенсі, цей тип неуспішності може бути деструктивним.

Однак більшість дітей цієї категорії можуть просто не використовувати свої здібності в повній мірі. Просто погляньте на їх шкільний щоденник і зверніть увагу на коментарі вчителів: «Не старається! Може працювати набагато краще!». Там можуть бути навіть скарги й попередження батьків про незадовільну роботу дитини. Наявний цілий ряд причин, чому діти не викладаються на уроках повністю.

Причини дитячої неуспішності (читати ТУТ)

Дитина не любить писати: що робити?

Вчителю до батьківських зборів: Поради батькам про те, як зацікавити дитину мистецтвом писемного слова 

       Навчання письма – це непросте завдання. Якщо у вашої дитини є проблеми з перетворенням думок у слова або з їх написанням, процес оволодіння письмом може сприйматись нею, як тяжкий і неприємний. Необхідність вивчення правил або просто незацікавленість заважають дитині відкрити для себе чарівність та унікальність писемного слова. Усе ж письмо – це одна з найважливіших навичок, і, як би там не було, ми повинні допомагати дітям оволодівати ним, щоб запобігти негативним наслідкам, пов'язаним з неписьменністю.

       Звісно, батьки хотіли би бачити, як їхні діти ростуть і вчаться писати впевнено, грамотно й до того ж отримують задоволення від використання писемного мовлення. У цьому немає нічого неможливого! У дітей все відбувається динамічно, і часто їх незацікавленість змінюється справжнім ентузіазмом. Хоча письмо – це непросто, воно є чудовим способом ділитись історіями й секретами, дотепами й жартами, викладати тривожні підліткові думки, грати, переконувати людей і придумувати все, що завгодно. Усе це відкриває дитині можливість захопитись цим дивовижним процесом.

        Ось кілька способів, використовуючи які, батьки можуть допомогти своїй дитині подолати своє небажання писати.

Помилки як частина навчального процесу

Як батькам навчити дітей сприймати їх шкільні помилки та зрозуміти, що це важливий засіб навчання

Ваша дитина прийшла додому з незадовільною оцінкою за контрольну роботу? У такому випадку її можна розцінювати наступним чином: оцінка може відображати відсутність у дитини розуміння предмету або педагогічну спробу вчителя, що не вдалась. Адже діти мають різні стилі навчання, а педагоги – різні методики навчання, тому дуже складно визначити, на що конкретно в даному випадку вказує погана оцінка. Але незалежно від того, як ви визначили її для себе, чи не є така «невдача» невід’ємною частиною процесу навчання – у класі або поза ним?

«Двійка» не завжди свідчить про відсутність розуміння матеріалу. Іноді до незадовільної оцінки призводить не виконане домашнє завдання або відсутність ентузіазму по відношенню до предмета чи вчителя, який викладає цей предмет. Можливо, ваша дитина, як і багато інших школярів, просто зробила не дуже вдалий вибір: вона відклала підготовку до іспиту на якийсь час або відстрочила початок роботи над твором. Ви як батько можете в такій ситуації вчинити мудро й дозволити дитині зазнати невдачі, щоб винести урок зі свого «гіркого» досвіду. 

(Далі ТУТ)

Як навчити дитину множити в ігровій формі

Багато хто з нас може пригадати, як у шкільні роки намагався зазубрити таблицю множення. Однак у наші дні навчання множення вже не складається із зубріння. Перш ніж вивчити з дитиною таблицю множення, необхідно розвинути її здатність візуалізувати процес, який відбувається, коли два числа множаться одне на інше.

Ознайомлення дітей із множенням починається ще до школи, що іноді дивує батьків, оскільки багато хто з них думає, що множення як поняття викладається в початковій школі. Насправді з основами розуміння множення знайомлять ще в дитячому садку.

Ігри на множення для дітей віком 5–6 років

Якщо вашій дитині 5–6 років, вам треба зосередитись на моделюванні однакових груп або рядів предметів. Слово «група» при цьому використовується, щоб описати набір предметів. Здатність «бачити» групи дуже важлива для дітей. Спробуйте використовувати ці вправи, щоб закріпити в них розуміння даного поняття:

·                               Прикрашання кексів – діти в цьому віці часто люблять допомагати на кухні. Спечіть кекси й попросіть дітей прикрасити кожний з них чотирма драже або льодяниками: «Ось перший кекс, на ньому чотири льодяники – це перша група льодяників, ось друга група з чотирьох льодяників на другому кексі» й т. п. Для наочності ви можете прикрасити кекси льодяниками різних кольорів: один кекс зеленими, інший – червоними.

·                               Намисто з кольорових кукурудзяних пластівців – дітям необхідно нанизати на нитку кукурудзяні або фруктові пластівці в такому порядку: 1 білий, 2 зелених, 3 синіх, 4 червоних, 5 жовтих, 6 білих. Потім діти по черзі кидають ігрові кубики і з'їдають кількість пластівців з намиста, що випала на кубиках. Переможцем стає той, хто першим з'їсть все намисто. 

​Ігри на множення для дітей віком 7–8 років

Батьківські помилки та шкільні успіхи дітей

Десять найбільших помилок, які роблять батьки, перешкоджаючи шкільним успіхам дітей

Більшість батьків намагаються робити все, щоб їхні діти були готові до кожного нового навчального року: купують шкільне приладдя й новий одяг, розмовляють з дітьми про те, скільки радості й задоволення принесе їм новий навчальний рік, і багато-багато іншого. Здавалося б, усе підготовлено – усе добре, але батьки все одно турбуються, чи зможуть вони ефективно допомагати дітям при виконанні домашніх завдань і підтримувати їх задоволення від навчання, яке повинно залишитися з ними на все життя.

Ми хочемо, щоб наші діти досягали успіху, щоб вони раділи своїм досягненням та отримували додаткові можливості в майбутньому. Але нас гнітить хвилювання, чи не відобразиться погане навчання дитини на нас як батьках. Ми відчуваємо тиск, щоби зробити все для досягнення успіху нашими дітьми. Часто з найкращими намірами ми використовуємо зовсім неправильні стратегії.

Ми дорікаємо й читаємо дітям нотації

Батьки, як правило, не прискіпуються до дітей із приводу виконання домашніх завдань і звички вчитись, доки не з'являється певна проблема (наприклад, дитина виконує домашнє завдання недбало або взагалі відмовляється його виконувати). Зауваження й незадоволення все ускладнюють, тому що дитина буде або гніватись на вас, або припинить звертати на вас увагу. Корисніше буде спробувати вирішити проблему разом з нею. Попросіть дитину самостійно придумати кілька способів того, як покращити ситуацію, що склалась. Разом поміркуйте над тим, як зробити виконання домашнього завдання більш цікавим. Спробуйте хоча б одну зі своїх ідей та обговоріть, наскільки вона виявилась результативною.

Батькам у нотатник

Тільки там, де читають батьки, зростає дитина, яка читає.

Я. Корчак

   

 Рекомендації батькам "Допоможіть дитині полюбити читати"

 Поради батькам "Як вибрати книгу для читання" 

 Пам`ятка батькам "Діти, Інтернет, мобільний зв`язок"

 Поради для батьків "Як зацікавити дитину читанням"

 Памятка "Азбука безопасности для родителей"

 Пам`ятка Як вибрати книжку. 

 Пам`ятка "Навіщо дітям Інтернет" 

                                       

Як стати батьками читаючої дитини

·                     Подавайте дитині приклад, читаючи книги, газети та журнали.

·                     Батьки дуже засмучуються, якщо їх дитина не любить книжки і не хоче читати, але при цьому не здогадуються, що причина цього криється в них самих.

·                     Читайте з дитиною щодня.

·                     Добра традиція - читання вголос залишає спогади на все життя. Читайте один одному по черзі. Читайте дитині перед сном.

·                     Вибирайте для читання книги, які цікаві дитині, а не Вам .

·                     Читайте книги, що описують ситуації, які зустрічаються в його житті - наприклад, книжка про природу буде сприйнята на «ура», якщо дитина перед цим побував у лісі.

·                     Оточуйте дитини книгами .

·                     Якщо дитина живе в оточенні книг, вони стають обов'язковою частиною його життя. Підпишіть дитину на дитячий журнал - він повинен звикнути, що щомісяця отримуватиме чудовий подарунок, оскільки читання приносить задоволення .

·                     Читайте повільно і голосно .

·                     Не поспішайте, додайте драматичності і виразності Вашому голосу . Задавайте питання про прочитане . Робіть паузи в читанні, щоб дитина могла запитати вас про незрозумілі місцях і обдумати прочитане.

·                     Читайте книги знову і знову.

·                     Діти люблять перечитувати улюблені історії, тому що вони знають, що станеться з героями далі . Ви можете записати своє читання на магнітофон, щоб дитина могла прослухати улюблену книжку тоді, коли він цього захоче.

·                     Не тисніть на дитину.

·                     Дитина іноді може не хотіти читати. Не змушуйте його робити це - читання має бути задоволенням, а не обов'язком.

·                     Дозволяйте дитині самій вибирати книги в магазині або бібліотеці.

·                     Показуйте свою зацікавленість .

·                     Обов'язково слухайте, як дитина читає сама, вона повинна відчувати інтерес старших . Якщо дитина захопилося якоюсь темою ( пригоди , книги про тварин тощо) або автором, запропонуйте йому потрібну літературу.

Практичний порадник "Скарбниця мудрих порад"

·                     Поради "Способи читання" 

·                     Вислови відомих людей про книги

·                     Пам'ятка "Перша допомога книжкам"

·                     Пам'ятка  "Книжкові поради"

·                      Пам'ятка юного читача

·                     Освітні портали дітям

·                     Список Інтернет сайтів "Освітні ресурси"

Батьківські збори "Ваша дитина стала другокласником"

Мета. Інформувати батьківську аудиторію про вікові особливості учня другого класу та їхній зв’язок зі шкільним навчанням дитини; дати батькам практичні рекомендації щодо їхньої допомоги дітям включитися в навчальний процес після літнього канікулярного відпочинку. 

Коментар. Ці батьківські збори-зустріч рекомендовано проводити напередодні навчального року, в другій половині серпня. Класовод спрямовує перші збори для згуртування організації батьків класу, формування їхньої подальшої готовності активно співпрацювати зі школою та класоводом, завжди бути в курсі подій шкільного життя своєї дитини, прагнення обмінюватися педагогічним досвідом із учителем та іншими батьками учнів класу, правильно організувати допомогу доньці чи синові в навчально-виховному процесі тощо. Учитель запрошує на збори шкільного психолога та медичного працівника, а також готує до зборів пам’ятки для батьків «Як допомогти дитині включитися в навчання після літніх канікул?»

Хід зборів

Вступне слово вчителя

     Доброго дня, шановні батьки! Я дуже рада знову бачити всіх вас у класній кімнаті, куди вже зовсім скоро після веселого літнього відпочинку повернуться наші діти, мої улюблені учні, ваші кохані донечки та сини. Надворі ще серпень, тривають канікули. Діти проводять останні тижні, останні дні у дозвіллі. А школа вже готова знову прийняти в обійми своїх вихованців, щоб їх навчати та вести далі цікавими та не завжди простими дорогами Країни знань.

    Зараз, напередодні завершення канікул, саме час поговорити про особливості навчання наших дітей, які невдовзі знову повернуться до шкільного порогу, набувши при цьому дещо іншого статусу: тепер вони вже не будуть наймолодшими в закладі школярами, а стануть учнями другого класу, будуть другокласниками.

Бесіда-діалог «Моя дитина на канікулах»

- Розкажіть, чим займається ваша дитина під час літніх канікул. Чому віддає перевагу дитина: активним іграм, спорту чи читанню, комп’ютеру, перегляду телепередач тощо?

- Які хатні справи виконує під час канікул дитина, чим допомагає вам? Вона робить це з примусу, за нагадуванням чи ініціативно, за власним бажанням?

- Чи часто у вашій родині влітку згадується школа? У якому зв’язку ваша донька чи син згадує шкільний заклад (спілкування з друзями, уроки, придбання нових речей до школи — форми, зошитів тощо)?

- Вам відомо, з якими почуттями ваша донька чи син піде до школи цього року (бажання, неохота, цікавість, байдужість)! Як ви можете пояснити ці почуття?

- Чи займалася ваша дитина влітку хоч зрідка повторенням матеріалу, вивченого в першому класі? Що саме робила вона? Із чиєї ініціативи відбувалося це: з вашої чи з ініціативи самої дитини?

- Чи є серед вас батьки, які вважають, що під час літніх (та і будь-яких інших) канікул діти мають виключно відпочивати і на цей час забувати школу, читання, математику тощо? Поясніть свою думку.

- Чи стежили ви влітку за режимом дня дитини? Чому ви чинили так?

- Чи зроблено вже щось у вашій родині щодо підготовки дитини до навчання в другому класі? Розкажіть про це.

- Які труднощі у вихованні дітей ви відчули протягом літа? Які теми, питання, проблеми ви б хотіли обговорити впродовж наступного навчального року?

- Чи готові ви до подальшої співпраці зі школою? Поміркуйте і розкажіть, у яких конкретних шкільних навчальних та виховних справах ви б могли взяти участь.

    Під час бесіди висловлюють свою думку всі бажаючі батьки. Вони обмінюються досвідом. Учитель відзначає педагогічно правильний підхід до виховання дітей, даючи відповідні стислі пояснення.

- Сьогодні у нас на зборах присутні шкільний психолог та медичний працівник, які нададуть цікаву інформацію про психологічні особливості учнів-другокласників та особливості їхнього фізичного розвитку і стану здоров’я, та запропонують батькам послухати відповідні доповіді.

Лекція психолога 

«Вікові особливості учнів другого класу»  

    Дитина-другокласник суттєво відрізняється від учня першого класу як інтелектуально, так і психологічно.

    Другий клас — не просто наступний рік шкільного навчання: це важливий етап у розвитку вашої дитини, у набутті нею як знань, передбачених шкільною програмою, так і знань, пов’язаних зі збагаченням загального життєвого досвіду учня, розширенням його кругозору, життєвої та соціальної компетентності, із особистісним становленням дитини.

     Другий клас — період активного освоєння навчальної діяльності. Вона посідає визначальне місце в житті та є головним видом діяльності учня. Саме навчальна діяльність визначає і розвиток мислення школяра, і його мотивацію, і самосвідомість. Сильними та провідними в цьому віці стають соціальні мотиви навчання: відзнака, похвала, нагорода вчителя.

    У цей період дитина, за умови належного керівництва дорослими, починає набувати певних аналітичних навичок. Так, будучи першокласниками, наші діти просто вчилися розуміти, що вони роблять добре, а що їм дається з трудом, у яких справах вони досягають успіху, а в яких ні. Школяр другого класу здатен сприймати результат своїх дій на іншому, більш високому рівні: він уже починає самостійно навчатися оцінювати причини власних досягнень та невдач, тобто розвиває так звану пізнавальну рефлексію.

     Самооцінка учня другого класу стає більш адекватною, ніж раніше, і залежить від шкільної успішності. У другокласників, як правило, наявне гостре бажання бути успішним у навчанні. Для дитини саме це поняття тотожне із твердженням «бути хорошим, кращим». Тому саме в цей час у деяких дітей виникає тенденція до зниження самооцінки. «Я поганий, тому що погано читаю (пишу, лічу...)» — такий висновок про себе у школярів другого року навчання, на жаль, не рідкість.

      Прямий і безпосередній вплив на зазначену тенденцію має думка та позиція батьків. Наприклад, якщо дитина буде вважати, що її неуспіх дуже засмучує маму й тата, вона ще більше утвердиться у власній неповноцінності та неспроможності. Негативні наслідки для психічного розвитку дитини та успішності її навчання дають також роздратованість батьків, висунення підвищених вимог до неї або просто брак уваги тата і мами до проблем, пов’язаних зі шкільним життям їхнього вихованця.

     Отже, даючи негативну оцінку навчанню сина чи доньки, будьте тактовними, розумно стриманими та коректними. Не принижуйте дитину, не позбавляйте її віри в себе та в свої сили. Заохочуйте ініціативність дитини, спрямовану на вирішення своїх проблем, контролюйте її та відзначайте навіть невеликі зрушення в сторону успіху. Не забувайте нагадувати малюку (адже нашим дітям до дорослості ще досить далеко), що ви любите його, хви-люєтесь за нього та щиро раді кожній маленькій вдачі, кожному навіть незначному досягненню своєї дитини.

     Якщо діти-першокласники — нестримні фантазери, то для другокласників стає характерним більш реальне, конкретне, прагматичне сприйняття світу. Батькам не завадить взяти до уваги цю особливість. В учнів другого класу можливе зниження творчих здібностей, зниження прагнення фантазувати за рахунок появи вміння і здатності діяти за зразком.

      У цей час активно розвивається воля дитини. Школяр як у навчальному закладі, так і поза ним навчається стримувати свої безпосередні імпульси та враховувати бажання інших людей. Починають розвиватися і довільна увага, і пам’ять. Але для тривалої концентрації дитині все ще необхідна допомога: цікаві малюнки, звукові сигнали, ігрові ситуації. Увага залежить не тільки від волі дитини, але й від її індивідуальних психологічних особливостей, від темпераменту. Як правило, стійкість уваги у другокласника особливо знижується наприкінці дня, тижня, навчальної чверті, семестру, а також після тривалих захворювань.

     Як і минулого року, вчитель продовжує залишатися для дитини значущою фігурою. Але ставлення до педагога дещо змінюється: воно стає більш особистісним. Учень другого класу виявляє активне прагнення до спілкування з учителем на перервах, під час прогулянок тощо.

    Другокласники, на відміну від школярів першого року навчання в школі, набувають здатності диференціювати особистісні якості однолітків. У деяких учнів другого класу може спостерігатися сильне прагнення до лідерства. На цьому підґрунті між дітьми нерідко виникає суперництво.

 Учні-другокласники швидко набувають нових комунікативних навичок. У них починає стрімко розвиватися здатність до співпраці в іграх та навчанні. Діти навчаються домовлятися, поступатися один одному, розподіляти завдання без допомоги дорослих. Проте такі справи виконувати їм ще непросто.

   Другокласник великою мірою продовжує залежати від значущих дорослих і, як і раніше, надзвичайно прихильний до близьких. Для його віку є характерним особливий вплив батьків на формування у дитини поглядів на життя, її цінності та ідеали, ставлення до світу, до людей, до оцінки власної та чужої праці. У цей віковий період дитина починає усвідомлювати свою роль у сім’ї, в своїй родині, розуміти стосунки між батьками. Якщо її родинні взаємини чимось не задовольняють, дитина сприймає це болісно і дуже страждає.

Виступ медичного працівника 

 «Фізичний розвиток та здоров’я дитини  

другого року шкільного навчання»  

Під час доповіді фахівець дає інформацію присутнім на зборах про норми фізичних показників для відповідної вікової категорії учнів, знайомить із проблемами, які можуть бути характерними для здоров’я другокласників та дає рекомендації щодо їхньої профілактики.

   Медичний працівник також повідомляє батькам про заплановані наступного року заходи, що мають відношення до здоров’я учнів другого класу (медогляди, щеплення, інформаційно-роз’яснювальна робота тощо).                  

   Класовод пропонує батькам звернутися до психолога та медичного працівника школи з питань щодо родинного виховання дітей та отримати на них конкретні й змістовні відповіді.                                                                                                                     Тест  «Готуючись до школи»                                  1.Чи потрібно, на вашу думку, за декілька днів до початку навчального року наближувати розпорядок дня дитини до шкільного?                                                                  

 а)Ні, учень має останні дні канікул відпочивати «на повну котушку», так, як йому хочеться, адже скоро він не зможе собі це дозволити.                                                          

б)Так, своєчасне вкладання спати та вранішній підйом допоможе дитині скоріше втягнутися в навчання, зробить цей процес для неї швидшим та легшим.                              

в) Я пораджу дитині раніше лягати спати та вставати за будильником, але контролювати цього не буду: хай чинить зі своїм режимом так, як вважає сама.            

2.Як краще зробити для дитини шкільні покупки?                     а) Разом із дитиною та враховуючи її побажання і смаки.           б)Без дитини, керуючись виключно власного думкою.                 в) Спільно із дитиною, але тільки з тих міркувань, що деякі речі треба міряти.            

3.Чи варто одразу карати, сварити дитину, помітивши її перші неуспіхи, невдачі в новому навчальному році? 
а) Звісно: одразу попустиш, потім зовсім від рук відіб’ється. Хай поводиться сумлінно з найперших днів.
б) Я не звертатиму уваги на навчання дитини в перший місяць навчання взагалі — вона поки що тільки «втягується» в працю, від якої так відвикла за літо.
в) Звичайно, навчання дитини треба контролювати. Але краще одразу не дорікати їй за брак зосередженості та недостатню старанність, а виявити терпіння і практично допомогти їй справитися з цими вадами.                                        

4.Що ви скажете своїй дитині, відправляючи її до школи в перші дні нового навчального року?
а) Скажу кілька теплих, підбадьорливих слів, побажаю успіхів та висловлю сподівання, що наступний день доньки чи сина в школі складеться цікаво та вдало.
 б) Прочитаю нотацію про те, що до школи ходять вчитися, а не пустувати, і попереджу, що якщо дитина щось зробить невдало, то їй це просто так не минеться.
в) Нагадаю, що після повернення зі школи, де так багато обов’язків, дитину чекатимуть більш веселі справи — мультики, нова іграшка, комп’ютерні ігри тощо.

Ключ до тесту: 1 — б; 2 — а; 3 — в; 4 — а.

  Після тестування проводять обговорення. Педагогічно правильні думки батьків відзначаються класоводом.

     Ознайомлення та робота батьків із тематичними пам’ятками

Щоб закріпити матеріал зборів, класовод роздає присутнім роздруковані пам’ятки і просить батьків опрацювати їх.

     Батьки спершу ознайомлюються із пам’ятками самостійно, а потім обговорюють кожен пункт пам’ятки спільно із учителем. Бажаючі батьки роблять свої зауваження, звертаються до педагога із тематичними запитаннями, діляться власним досвідом щодо допомоги дитині (або найближчих планів на це) в майбутньому навчанні своєї доньки чи сина, які незабаром стануть учнями другого класу.

Пам'ятка

«Як допомогти дитині включитися 

в навчання після літніх канікул?»

1. В останні дні (а ще краще тиждень) канікул поступово переводьте дитину на той режим дня, який буде у неї впродовж навчання (спати вкладайте раніше, вранці підйом також більш ранній).

2. Із самого ранку підтримуйте у дитини гарний настрій — плануйте або обговорюйте з нею цікаві, приємні справи та події, уникайте нотацій тощо.

3. Усе необхідне для шкільного навчання (канцелярське приладдя, форму, взуття тощо) купіть заздалегідь. Зробіть ці покупки разом із дитиною, враховуючи і її думку. У останній місяць канікул освіжіть пам’ять дитини — прогляньте разом із нею минулорічні зошити, підручники, повторіть вивчені правила; добре запропонувати дитині писати тексти речень або переписувати їх (але в невеликому обсязі). Пригадайте разом зі своєю дитиною її однокласників, шкільних друзів. Якщо вона з ними давно не бачилася, запропонуйте дитині приготувати своїм товаришам по класу маленькі подарунки (наприклад, оформити листівочки зі шкільною символікою) або зателефонувати їм, поцікавитися їхніми справами, запропонувати зустрітися. 

4. У перші навчальні дні не критикуйте дитину, не карайте її за незібраність, краще допоможіть організувати діяльність, підтримайте у приготуванні домашніх завдань.

5. Не забувайте, що краще за щось один раз похвалити, ніж кілька разів насварити.

6. Пам’ятайте, що у всіх учнів, а особливо у досить маленьких школярів, у другокласників, «вливання» в шкільний режим відбувається не миттєво, не одразу, а поступово, впродовж кількох перших навчальних тижнів.

Завершальне слово вчителя

     Про наших дітей, про їхнє навчання, інтереси та проблеми, можна говорити нескінченно. Але час сьогоднішніх батьківських зборів уже вичерпаний.

     І наостанок хочу побажати всім нашим учням, що цього року вони навчатимуться вже у другому класі, гарних результатів у навчанні, старанності та сумлінності. Хай зростають активними, здоровими, допитливими, цікавими та кмітливими, цілеспрямованими та наполегливими. А щоб вони стали такими, докладати зусиль упродовж наступного навчального року нам доведеться спільно педагогу і батькам. Сподіваюся, ви розумієте важливість цієї благородної справи.

    Тож я, шановні батьки, бажаю вам доброти, терпіння та мудрості. А ще любіть своїх дітей, незважаючи на всі їхні прорахунки та промахи. І не позбавляйте їх своєї батьківської підтримки, ласки, турботи. Адже ваші доньки та сини так потребують цього.