Наша творчість

   Поетичні перлинки кожної дитинки

  ***

 Перше вересня - це свято,

Ми прийшли у 2 клас.

Сонце в вікна засвітило,

Привітало щиро нас.

Ми від радості стрибали

Й щиро всі ми присягали:

Будем вчитися старанно, 

І похвалять нас батьки.

Буде й вчительці потіха 

За досягнення в житті.

 ***

Ми прийшли у 2 клас,

Тут багато друзів в нас.

В класі весело живемо,

І багато знань беремо.

Отака у нас сім*я,

Вчитель, учень, ти і я!

                                                    Шерматюк Софія

  ***

Я весела дівчинка Марійка,

Дякую за все своєму я життю.

Бо воно яскраве і бурхливе, 

Як веселка після літнього дощу.

Мама каже дуже я моторна, 

Бо на місці й хвильки не сиджу.

Люблю співати, бігати, стрибати,

Гратися із друзями в саду...

Хіба можна, діти сумувати, 

Коли навколо все цвіте?

Своє життя слід дуже цінувати,

Не забувайте, друзі ви про це.

                                         Олійник Марія

              

                                         Чарівна  осінь 

                   Осінь – чарівниця вже прийшла до нас,

                   Золотом накрила землі України.

                   Впевнено крокую я у другий клас,

                   Милуючись пейзажами рідної країни.

                   Килимок барвистий тихо шелестить,

                  Сонечко так ніжно пестить все навколо.

                  Я спостерігаю цю чарівну мить,

                  Осінь завітала до першої школи….

                                                                            Качур Вікторія

                         

                                          

                                                                     ***

                                            Осінь надворі, дощик моросить,

                                     Листок одинокий на гілці бринить.

                                     Настрій похмурий, на серці журба,           

                                     Осінь прощавай, скоро зима.                        

                                   

                                             ***

                 Жовтень надворі, листя жовтіє,

                 Птахи у теплі краї полетіли .

                 Пізно світає, рано темніє,

                 Вдень сонце світить та зовсім не гріє.

                 Нічка холодна, вранці тумани,

                 Видно зима уже не за горами.

                                                                       Скрипніченко Анастасія

                                 

                                  

                                                                               ***

                                  Осінь холодна вже прилетіла,

                                  Птахи у теплі краї відлетіли.

                                  Жовті листочки уже відпадають,

                                  Діти надворі уже не грають.

                                  Ось і осінь уже налетіла,

                                  Холодні вітри уже не зігріють. 
                 

                                                                               Рудковська Яся

             

                                    



                         ЛІС

Неймовірна краса, блакитні небеса.

Зелень навкруги, сяє сонце згори.

В’ються стежки, немов ті пташки.

Спокій завжди, має ліс берегти.

Птахи співають аж серця завмирають.

Бджоли гудуть, бо до роботи ідуть.

Дерева гомонять, гілками шумлять.

Ліс – це краса, незабутні чудеса.

                                                                            Шерматюк Софія

              

                             

           ***

Осінь така мила, 
осінь золотиста. 
Осінь вкрила землю
Килимом барвистим.
Відлетіли пташки в теплії краї,
А комашки й черв'ячки 
заховалися в землі.                                                          

                                                                                                                                                                              ***                                                                                                 

                                            Осінь двері відчиняє,

                                            Золоті листочки сяють.

                                            Хмарки по небу літають,

                                            Дощиком усіх вітають.   

               

                                                                                             Самохвал Сергій

               
                               

 ***     

Осінь в гості вже прийшла і дощі нам принесла.

Холоди вже наступають, в небі сонце вже не сяє.

Жовтень місяць наступає, жовте листя опадає.

Листопад до нас прийде і все листя опаде.

Птахи в вирій відлітають, звірі зимоньку чекають.

А ведмідь і борсучок, та маленький їжачок.

Снігу й холоду не ждуть, а тихенько всі поснуть.

                                                                                                                         

                                                                  Сердюк Вадим

 ***     

Осінь по дворі гуляє,

Жовте листя розсипає.

Пензликом малює,

Всі дерева розфарбує.

                                                                     Шерматюк Софія

                           
                                 
    

      

       ***

З дерев облітають листки золоті,

Тихенько лягають на землю вони.

Ховається сонце за хмари сумні,

Настали холодні осіннії дні.

                                                                        Долецька Аліна

               ***

За вікном осіннє небо,

Сонце не таке ясне.

Діткам в школу йти вже треба,

 Вчити віршики й пісні.

                                                         Шевчук Альона                                 

              ***

      Хоч літо вже скінчилось

Не буду сумувати,

Бо осінь також чимось

                                  Зуміє здивувати.                                              

Де-не-де вже є опеньки,

Сухе листя скрізь лежить

Лиш  ялинка зелененька

                 Понад лісом височить.                      

                                            Темчишен Владислав   

                                                      Вітер-пустунець

                  - Вітер, вітер, вітерець, ти швидкий і дужий.

                    Ти скажи мені скоріш, як тебе відчути?

                     Вітер, вітерець, вітрище

                     Завиває, скиглить, свище,

                     Розкидає скрізь листочки:

                      По гаях, лісах, садочках.

                     "Він розбійник", – каже дехто,

                       Та сказать це дуже легко.

                        Він же просто пустунець,

                        Світлий осені гонець.

                        Сповіщає вітер всім:

                       "Прийде осінь у наш дім".  
                           
  
                                                                                   Олексієнко Саша    
                       

                 ***

Ромашка – квіточка маленька,                        

Сердечко жовте , пелюстки біленькі.

В садочку хоч і непомітна ,

Але до всіх людей привітна.                     Станіславенко Саша

***

Розцвіла якось у ліс дуже дивна квітка.

Хоч маленька, та поважна, мов лебідка.

Білими дзвіночками усю стежку вкрила.

Ніжним п'янким запахом все кругом сповила.

Своєю красою людей чарувала.

Конвалія  таке ім'я квіточка дістала.

                                                Бездєнєжних Надія

                              

                                                 

                                                           ***

                                             Ходжу – броджу між маками,

                                    Чи квіти є однакові?

                                     Звичайно є однакові,

                                     Бо я ходжу між маками.

                                                                                        
                                                                                     Крайнік Володимир

                                              

                                                   ***

          Багато різних міст на світі,

         Але мені миліш за все

         Немирів рідний і привітний

        Тут все для мене рідне й дороге.

                                                                              Бабенко Діана 

                ***                                

Україна – це моя родина,

Моя рідна хата,

Мої мама й тато,

Моя рідна школа –

І все, що навколо.

                                                       Пузаєнко Каріна

                    ***

Рідна Україна – червона калина.

Як мати любить дитину,

Так люблю я Україну.   

                         

                                                                   Ведибіда Юлія   

                          ***
Моя Вітчизна - це мій рідний край,
Моя Вітчизна - рідна Україна.
Квітуча, найпрекрасніша, єдина,
Мій зелен - цвіт, калиновий розмай.
Моя Вітчизна - це мій клас,
І перша вчителька, і храм науки - школа.
Я вірю: не забуду їх ніколи,
Як цей школярства безтурботний час.
                                                      
                                                              Денисюк Олександр

      

Рідна мова

Українська - рідна мова
її знає й любить кожен.
Милозвучна, мелодична.
Люба, гарна та лірична.
Мова пісень та віршів,
Лагідних маминих слів.
Свою мову я ціную.
   Такої більше не існує!

                                                                 Рудковський Володимир

Наша мова

Наша мова наче мати,
ніжна,лагідна,красива.
Мова в нас така чарівна,
мелодійна і дзвінка,
солов'їна, світанкова
І чарівна як весна.
Тож, вивчайте, діти, мову
І любіть, шануйте мову.
Українську рідну мову вчіть.

                                                                    
                                                                Рудковська Яся

                                   

       ***

Мамо, люба моя ненько!

Пригорнусь до тебе я тихенько,

Ти мене обнімеш, приголубиш,

Бо мене ти дуже міцно любиш.

Ти красива , лагідна, привітна,

Щира, любляча, тендітна.

Ти мені найкращий, вірний друг

Не знайти такого тут навкруг. 

    

                                                                      Стефуранчин Ольга

                                 

                                                Здрастуй, синичко!
                                       Прилетіла синичка до мене здаля
                                       Стука в віконце і промовля:
                                      "Ніде дістати навіть зернинки,
                                       Землю всю вкрили пухнасті сніжинки..."
                                       Я до синички із хати всміхнулась
                                       Й до холодильника швидко метнулась.
                                       Врізала сала, на гілку вчепила - 
                                       Хай пообідає пташечка мила.

                                                                      Галаченко Ангеліна
                                                                    

Безконечні казочки

Скажу казочку шосту:
Бігла мишка по мосту.
Доганяла там кішку
І упала у діжку.  

Сьома казка готова:
Йшла до міста корова.
- А чому йшла до міста?  
- Щоб купити там тісто.
Щоб спекти  пиріжків
І вгостить дітлахів.
Пиріжки ми з ‘їмо.
Й гратись всі підемо.
Скажу восьму вам казку
Я про бабцю Параску,
Та про внучку Даринку,
І про кішку Вуглинку.
А хто слухав цю казку,
То дам бубликів в’язку.
                               Сердюк Вадим

***

Розкажу вам казку шосту

 про хлопчика маленького зросту.

Каші манної не їв, лиш дражнився з солов*їв.

А ось казка сьома для вас незнайома.

Жили-були три дівиці, що ходили на п*ятниці.

Бігали й стрибали, весь бруд підіймали.

Пилу того боялися від гуляння віддалялися.

Стука восьма казка в двері, сяють букви на папері.

Десь у морі-океані є скарби усім незнані.

Риба –кит їх стереже, як зіницю береже.

Казок знаю ще багато, розкажу їх вам завзято.

Тільки трішки відпочину і схожу до магазину.

                                                    

                                                                   Олійник Маша

                                      ***

 Розкажу вам, любі друзі, як отримав по заслузі.

Зранку встав, вдягнув штани, з*їв я кашу і бліни.

Не помив я вчасно посуд і отримав за це осуд.

А прийшла пора обідать я забув усю обіду.

Знов тарілку не помив, тато різочку вломив.

А прийшла пора вечері, всі до столу – я за двері.

Краще вже голодним спати, ніж по попі заробляти.

Хочте вірте, хочте ні це приснилося мені.

І тепер на дивину посуд мити я люблю.

                                             Денисюк Саша