18 січня - Голодна кутя

                                         

     ... Після святкової вечері повинні "прогнати" кутю - на вулиці, б'ючи палицею в причільний кут, промовляти щось на зразок :

Утікай, кутя, з покуття, 

Узвар, іди на базар,

Паляниці, залишайтесь на полиці, 

"Дідух" - на теплий дух,

Щоб покинути кожух.

     За переказами, ще запорозькі козаки кутю проганяли на Січі, але в дуже своєрідний спосіб - зчиняючи стрілянину. Цього дня прийнято святити в церкві воду, причому посуд, призначений для святої води, прикрашають квітами, щоб Бог оберігав від усіх негараздів. У деяких регіонах України господині замішують на свяченій воді рідке тісто й цим тістом малюють на стінах дому й інших господарських будівлях зрести "від злих сил". Господар дому окропляє свяченою водою всіх, хто є присутнім в оселі, при цьому супроводжує свої дії приблизно такими словами : " Дай, нам, Боже, і на той рік діждатися!" Далі слід так само окропити господу - усе, що в домі і навколо дому. 

                                   

          Наймолодший син або донька мають свої обов'язки цього дня : мусять узяти три пироги й, ідучи за батьком, надкусити один пиріг у передпокої, другий - у коморі, а третій - надворі. За старих часів свяченою водою малювали хрести навіть на хліборобському знарядді, окроплювалася худоба.

        Після цих магічних дій родина сідає до столу і з'їдає святкові пироги, дякуючи Богу за те, що вже має, і благаючи про милосердя й надалі. Решту вечері віддають свійським тваринам. По вечері всі члени сім'ї кладуть використані ложки в одну тарілку ( миску) , а поверх них слід покласти хліб - на добрий урожай. Якщо зранку чиясь ложка буде знайдена перевернутою, значить, на хазяїна цієї ложки наступного року чекає тяжка хвороба. За народними повір'ями, у цей день слід засвітити рано лампу, щоб кури добре неслися, до того ж не можна голосно кликати птицю, щоб злі сусіди не почули й не наврочили. Дівчатам дозволяєтьсяв цей вечір ворожити, а дітям - щедрувати. Кожна дитина з ватаги щедрувальників носить із собою оберемок ліщини, щоб на знак подяки господарю вручити гілочку. Господар же має обдарувати щедрувальників пригорошнею вівса, намоченого у воді. Дуже давніх часів сягає вірування, що на це свято тварини говорять людською мовою, але підслуховувати ці розмови в жодному разі не можна, бо за це Бог покарати може...