Вузлики на пам'ять: правила ведення зошитів

Вузлики на пам'ять: правила ведення зошитів

Вузлики на пам'ять: українська мова

Вузлики на пам'ять: українська мова

           Вузлики на пам'ять: читання

Як працювати над задачею?

 1. Уважно читаємо задачу 2-3 рази, визначаємо головні слова.

 2. Записуємо коротку умову.

 3. Аналізуємо, що позначає кожне число і чи можна розв`язати задачу одразу.

 4. Якщо задача проста, пояснюємо як відповісти на питання.

 5. Якщо задача складна, продовжуємо аналізувати, складаємо схему  розв`язання.

 6. За схемою записуємо розв`язання з поясненням на кожну дію, вираз і повну  відповідь.

7. Увага! Відповідь починаємо записувати не з числа.

Психологи попереджають: наслідки від смартфонів в руках у дітей набагато гіршi, ніж ви думаєте

Сьогодні все більше батьків замислюються про шкоду і користь гаджетів для дітей, тому що технічні пристрої стають все більш доступними. Навіть в тих сім’ях, де дохід невеликий, кожна дитина має свій телефон з іграми.

З одного боку, цифрові технології розширюють кругозір, забезпечують доступ до великого обсягу нової інформації, сприяють комунікації. Але з іншого боку, вони все частіше відводять з реального світу, призводять до залежності, подібно до наркотичної. Навіть з’явилися терміни “електронний кокаїн”, “цифровий героїн”.

Особливо лякає ситуація складається у випадках, коли діти поринають в ігри з жорстокими сюжетами.

Негативний вплив цифрових гаджетів посилюється в залежності від кількості часу, проведеного дітьми перед екраном. Дослідження показали, що діти у віці від 8 до 18 років в середньому проводять 7,5 годин на добу, втупившись у гаджети.

І якщо дошкільнята перебувають на свіжому повітрі хоча б 1,5 години, то після 7 років їх вже складно відправити на вулицю для рухливих ігор. Вони вважають за краще залишатися вдома перед комп’ютерами або смартфонами.

До чого можуть призвести подібні негативні тенденції? Психологи називають конкретні наслідки для дітей:

відсутність постійного контакту з батьками у дітей до п’яти років може привести до дефіциту уваги, когнітивних затримок і порушень в навчанні,

затримка розмовних навичок; обмеженість у рухах і відсутність ігрової активності на свіжому повітрі уповільнюють не тільки фізичний розвиток, а й функціонування мозку;

виникають проблеми з повноцінним сном; знижується успішність у школі; зростає жорстокість і агресивність; частіше проявляються психологічні проблеми (дитяча депресія, тривога, проблемна поведінка); при спробах забрати гаджети проявляється істеричність.

Якщо ви відмітили хоча б один пункт з наведених вище, то це привід задуматися, наскільки ваша дитина залежна від гаджетів, і вживати заходів.

Ви не зможете зупинити технічний прогрес, але вибрати найбільш прийнятний варіант доступу до цифрових носіїв – ваш обов’язок як батьків, відповідальних за життя і здоров’я дітей.

Чим зайняти дитину під час карантину – поради психологів

Варіантів провести корисно та цікаво дозвілля – безліч, кажуть психологи.

Школярі Хмельницького на вимушених канікулах. Попереду – тиждень без навчання, і це не значить, що його потрібно провести з гаджетами або перед телевізором. Психологи кажуть, що є безліч занять, які сподобаються вашій дитині й будуть для неї корисними. Як перетворити карантин у корисне дозвілля ми запитали у практичного психолога Наталії Ханецької.

«Відволікти дитину від телефону – не легка справа, але реальна. Якщо дитині запропонувати цікаві альтернативні ігри, вона неодмінно погодиться провести час граючись з вами, ніж сидітиме в гаджеті», – каже Наталія Вікторівна.

Психолог запропонувала 5 ідей для проведення корисного дозвілля з дітьми:

• Настільні ігри неодмінно мають захопити вашу дитину. Їх варто обирати за віком. Для учнів початкової школи буде цікаво пограти у «ходилки-бродилки з кубиком», для підлітків та старшокласників – монополію та інші ігри, які розвивають логічне мислення. Лото, карти, пазли – теж будуть цікаві для дітей будь-якого віку.

• Заняття для розвитку теж будуть доречні. До цієї категорії можна віднести розмальовки, ліплення з пластиліну. Звичайно ж, такий вид діяльності сприяє розвитку творчих здібностей. А ще можна запропонувати дитині виготовити фотоколаж сім’ї. На великому аркуші паперу можна намалювати велике дерево, на гілках якого приклеїти фотографії членів сім’ї. Таке заняття неодмінно сподобається вашій дитині.

• Хатні справи. Долучайте дітей до домашньої роботи – їм цікаво, а для вас неабияка допомога. Можна разом помити посуд, приготувати смачну страву або полити вазони. А ще можете разом з дитиною посадити якусь рослину в горщик та стежити за її ростом.

• Звичайне читання перетворіть у гру. Після прочитання казки або оповідання спробуйте разом з дитиною влаштувати за її мотивами домашній театр. Цікавим для дітей буде також театр тіней. Для цього необхідно встановити настільну лампу біля стіни і руками показувати фігури тварин.

• Ведення щоденника. Купіть для дитини гарний блокнот, який застібається на замочок чи закривається на ключик. Їх у продажі є безліч варіантів. Запропонуйте своєму чаду щоденно вести блокнот, записувати туди свої думки та описувати, як минув день. Це допоможе розвивати пам’ять дитини та розвине здатність чітко висловлюватися. 

«Кожним мамі та татові корисно задавати собі одне запитання: «Коли моя дитина підросте і буде згадувати своє дитинство, що вона буде пам’ятати?» Відповідаючи на це запитання кожен повинен зрозуміти, чи правильно дитина проводить своє дозвілля. Зрозуміло, що батьки, які прийшли з роботи, не завжди можуть активно проводити з дитиною час. І телефон для батьків інколи є рятівним. Але пам’ятайте, що діти дуже швидко виростають. Тому шукайте скрізь балансу – аби був час і для себе, і для дитини», - радить батькам практичний психолог Наталія Ханецька.

У якому віці можна лишати дитину вдома наодинці

У зв’язку з оголошенням у школах карантину діти залишаються вдома. Батькам, які мають молодших школярів і працюють, іноді доводиться ламати голову - як бути: залишатися з дитиною вдома чи спробувати залишати її вже наодинці. Добре, якщо поруч бабусі, дідусі, сусіди, знайомі, які можуть придивитись за дитиною. А якщо нема? У якому віці можна залишити вдома дитину насамоті ми запитали у практичного психолога Галини Орєхової:

«Юридично залишати насамоті дитину до 11 років заборонено. З психологічної точки зору теж. Однак, є діти, яких і в 15 років залишити наодинці небезпечно. Як дізнатися, чи готова ваша дитина бути деякий час одна? Для цього запитайте, скажімо, дитину чи погана звичка гризти нігті. Здебільшого діти відповідають, що це погано. На перший погляд, батьки вважають, що дитина молодець і що вона все правильно каже. Після цього поставне друге питання: «Чому ти вважаєш, що це погано?». Якщо у дитини є сформоване відчуття "я" і "що важливо для мене", то вона відповідатиме: «У мене нігті будуть не красиві…», «Це погано для мого здоров’я». Якщо ж у дитини цього поняття ще немає, відповідь буде: «Бо мама буде сваритися і дітки будуть сміятися». Відчуваєте різницю? Ось це запитання можна використовувати перевіряючи, чи готова ваша дитина бути вдома одна. Якщо дитина не лише розуміє, що є погане і хороше, а коли усвідомлює, чому це для неї погано або добре. В жодному разі не залишайте дітей, коли помічаєте, що у них поганий настрій або спостерігається депресивний стан. Якщо безвихідь і залишити дитину наодинці все ж таки доведеться, дайте її таке завдання, яке дитина може виконати. Наприклад, скласти пазли або розмалювати малюнок. Повернувшись додому, не забудьте похвалити своє чадо та сказати, що ви ним пишаєтеся».

Лучший помощник в воспитании — любовь, а не строгость и страх

08:53

Для того, чтобы дети росли счастливыми и хорошо относились к людям, нужно воспитывать их с уважением к их личности и не злоупотреблять наказаниями. Важно, чтобы они следовали нормам не из страха, а потому, что понимают их справедливость.

 Больше интересного - в нашем Telegram-канале https://t.me/zrklo

Многие считают, что главное в воспитании ребенка — строгость, только с ее помощью можно добиться успеха. Они ошибаются. С помощью строгости и наказаний можно добиться послушания, но ребенок, которого так воспитывают, будет постоянно чувствовать страх и неуверенность в себе. 

Почему-то во многих семьях считают, что «послушный ребенок» — это то, к чему надо стремиться.

Но нередко у послушного ребенка бывает низкая самооценка, и он чувствует себя несчастным. При таком воспитании вокруг него как бы возводятся стены, и он чувствует себя изолированным.

Такие дети, как правило, не проявляют инициативу. Они привыкают к тому, что им всегда говорят, что нужно делать и чего делать нельзя.

Счастливые дети, наоборот, постоянно проявляют инициативу, исследуют окружающий мир, с удовольствием общаются с окружающими. Если же ребенка одергивают на каждом шагу, грозят ему наказанием, это ему «подрезает крылья», подрывает его самооценку.

Родители должны выбирать такой тип воспитания, который позволяет ребенку расти как личность, который дает ему чувство уверенности в себе и в том, что в этом мире можно быть счастливым и приносить счастье другим.

Мы расскажем об основных принципах воспитания, которых стоит придерживаться. И о том, чего делать ни в коем случае нельзя.

Строгость в воспитании

Все мы хотим, чтобы наши дети нас слушались, чтобы они соблюдали нормы, которые мы устанавливаем.

Это нормально, но важно, чтобы эти нормы не противоречили друг друг и чтобы родители сами придерживались их.

Ребенок должен понимать обоснованность и необходимость этих норм. 

Он должен понимать, чего ожидают от него родители и почему он должен придерживаться того или иного правила.

«Я должен слушаться маму, потому что она желает мне только хорошего». «Я должен каждый вечер собирать свои игрушки, потому что хорошо, когда в комнате порядок». «Когда говорят другие, нужно помолчать. Тогда я услышу, что они говорят, и проявлю к ним уважение». 

Дети не должны подчиняться родителям только из страха наказания. Психология, исходящая из принципа «стимул — реакция», не всегда пригодна в процессе воспитания.

Если детей за каждый промах, за каждую ошибку ругают, упрекают, наказывают, у них появляется страх и скрытый гневпо отношению к родителям.

Остановимся на этом подробнее.

Воспитание, основанное на страхе, делает ребенка несчастным

Считается, что раннее детство длится с первого месяца жизни ребенка до 7 лет. Все, что в этот период происходит с ребенком, сильно влияет на его последующее развитие.

Все родители хотят, чтобы их дети слушались их, чтобы они делали то, что им говорят.

Таким образом мы избегаем всяческих рисков, а дети интегрируются в жизнь семьи.

Но малыши часто хотят выйти за пределы позволенного им — чтобы испытать себя и посмотреть на реакцию родителей.

Если каждый их выход за установленные пределы влечет за собой строгое наказание, крик и упреки родителей, дети могут реагировать на это по-разному.

Они могут испытывать злость и гнев, направленные на нас, а могут и замкнуться в себе.

Ребенок в своем раннем детстве не должен испытывать страх каждый день своей жизни. 

Страх подрывает самооценку и вызывает у ребенка стресс, который очень плохо влияет на развивающийся мозг.

Воспитание, основанное на наказаниях, приводит к тому, что дети становятся слишком озабоченными тем, какие оценки им «ставят» за их поведение окружающие. И они вырастают нерешительными, неуверенными в себе людьми.

Ребенок, который открывает мир через страх, растет несчастливым.

“Если даже люди, которые меня любят, вызывают у меня страх, чего можно ждать от этого мира…» 

Воспитание, основанное на любви и уважении

Воспитывать ребенка с уважением — значит, объяснять ему, почему нужно себя вести так, а не иначе. Он должен иметь возможность спокойно исследовать окружающий мир, не опасаясь окриков и наказаний.

Воспитывая ребенка с любовью, мы не будем кричать на него и выговаривать ему за промахи и ошибки. Мы будем разговаривать с ним спокойно, тоном, в котором чувствуется наша любовь к нему.

Нужно уметь слушать ребенка. Сначала узнай, что он думает, а уже потом, в зависимости от этого, объясняй ему то, что необходимо, и подсказывай, что делать.

Не старайся, чтобы твои дети были самим совершенством. Главное, они должны расти счастливыми и придерживаться норм поведения, принятых в семье и обществе.

Чтобы воспитание было успешным, к детям нужно прислушиваться. Если мы этого делать не будем, а будем злоупотреблять наказаниями, дети вырастут неуверенными в себе людьми с низкой самооценкой.

Когда ребенок провинился, вместо того, чтобы ругать и наказывать его, объясни ему, что он сделал плохо и как нужно поступать в таких случаях.

Не требуй от ребенка слишком много. Тихий и послушный «идеальный ребенок» не значит «счастливый ребенок».

Старайся разглядеть таланты и способности ребенка и создавай условия для их развития.

Старайся «иметь контакт» со своим ребенком. Понимание его потребностей поможет тебе правильно воспитывать его.