9 лютого, четвер

Міжнародний день стоматолога

    Покровителькою стоматологів, та тих, хто потерпає від зубного болю, вважається свята Аполонія, дочка олександрійського чиновника, яка прийняла мученицьку смерть за Христа. В Україні відзначають Міжнародний день стоматолога з 1993 року.          

 Не випадково у всьому світі встановлені і виникають всілякі пам’ятні та святкові дні, присвячені увазі до здоров’я зубів і ротової порожнини. Виникнення Міжнародного дня стоматолога, враховуючи всі світові тенденції, цілком закономірний процес. Дата його святкування – 9-е лютого. Вона приурочена дню однієї ранньохристиянської великомучениці Аполлонії, що жила в III столітті нашої ери в Олександрії. Це були часи великого гоніння на всю християнську Церкву і віруюча в Христа Аполлонія, що була дочкою видного олександрійського чиновника, не стала винятком. Вона була схоплена і піддана жорстоким тортурам, у неї живцем вирвали всі зуби і під загрозою спалення на багатті вимагали зречення від віри. Щоб дати їй можливість схилити перед своїми мучителями коліна, її розв’язали, але замість цього відважна жінка воліла сама кинуться в смертельний вогонь. По записах історичних літописів це сталося 9-го лютого 249-го року. Зараз, за деякими даними 95-98% дорослого населення мають запломбовані зуби і це старанна праця наших стоматологів. У професійне свято дантистів – День стоматолога ми вітаємо всіх тих хто пов’язав свою трудову діяльність з цієї корисною наукою! Бажаємо їм успіхів! Зі святом Вас і здоров’я Вам шановні стоматологи!

Найкращі стоматологи наші батьки

Як багато професій є на світі! 

У Вас робота - лікаря в кабінеті. 

Ви не ЛОР, не окуліст, не ревматолог, 

Ви - професійний стоматолог! 

Сьогодні - ваше свято, бажаю Вам

В роботі - успіху, спокою - в душі, 

А тим, хто приходить до Вас, 

Бажаю піти з білосніжною посмішкою!

                                                    

                       

7 лютого, вівторок

                               

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Воно відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

У всьому світі, День безпеки в Інтернеті відзначається в більш ніж ста країнах і координується об’єднаної мережею Insafe/INHOPE, за підтримки Європейської комісії, а також 31-им національним центром забезпечення безпеки в Інтернеті по всій Європі.

Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.

В 2017 році День безпеки в Інтернеті припадає на 7 лютого.

ДЕНЬ БАБАКА

Тисячі років тому наші предки поклонялися тваринам і вірили у тотем. У ті часи люди вважали, що борсуки здатні передбачати потепління та швидкий прихід весни. Вони спостерігали за цими тваринами та планували час врожаю.

Стародавні римляни теж судили по погоді, аналізуючи поведінку тварини. Але нею був вже не борсук, а їжак. Цю традицію і вважають аналогом дня бабака, який виник у США у 1880-х роках. Перше офіційно задокументоване свято було проведено жителями Панксатоні (штат Пенсильванія) 2 лютого 1887 року. Тоді бабак Філ, названий на честь короля Філіпа, передбачив погоду вірно.

                     

Молитва Качур Вікторії присвячена воїнам України.

https://m.facebook.com/story.php?story_fb

Зі святом!

Щорічно 25 січня настає прекрасне жіноче свято – Тетянин день. 

У світі дуже багато представниць прекрасної статі, яким батьки подарували це чудове ім’я.

Т.Е.Т.Я.Н.А.

Турботлива
Ерудована
Толерантна
Ясна
Ніжна
Ангельськи-приваблива

І все це про тебе!

       

Шановні батьки! Повторіть з дітьми правила поведінки на вулицях і дорогах у зимовий період:

• Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
• Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб не виїхати на проїжджу частину, бо це дуже небезпечно.
• Не ходіть близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування
• При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машини. Або тоді, коли транспортні засоби вже зупинилися.
• Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспортних засобів, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
• Не катайтеся на ковзанах по тротуару чи дорозі - це небезпечно.
• Ніколи не чіпляйтеся до транспортних засобів, щоб прокататися з «вітерцем». Це приведе до тяжких трагічних наслідків.
• Ніколи не спускайтеся з гірки на санчатах або лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
• Залізниці взимку також небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає потреба перейти залізничну колію, то будьте уважні.
• Не грайтеся в рухливі ігри поблизу проїжджої частини. Не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса автомобіля.
• Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або ненароком хтось може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса.
• Поводьтеся на вулиці та зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
• Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена чи недостатня видимість. • Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.

                 

Історія свята

День Соборності України – свято України, що відзначається щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

22 січня 1918 року у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.

Століттями розірваний український народ визволився з неволі — Наддніпрянщина вийшла з Російської, а Західна Україна — з Австоро-Угорської імперій — і воз’єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

Акт возз’єднання, злуки двох Україн був, швидше, символічним знаком прагнення єдності, бо у керівництві країни спільності тоді не було. «Безпорадність проводу впливала на загальний настрій, — писала сучасниця тих подій, історик Наталя Полонська-Василенко. — Україна, затиснута між двома потужними силами — Антантою з півдня і большевизмом з півночі, — не мала сил для боротьби. Військо розбігалося, ширилося безладдя. У таких умовах пройшла майже непоміченою подія, яка мала велике ідейне значення: свято Соборності України. 22 січня 1919 року на Софійській площі проголошено злуку УНР і ЗУНР… Але під тиском невідрадних подій свято пройшло сухо, тихо».

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

УНР як незалежна держава постала рівно за рік перед цим. ЗУНР (Західно-Українська Народна Республіка) постала в листопаді 1918 року, і відразу ж розпочався процес об’єднання: зазбручанська Українська національна рада надіслала до Києва свою делегацію для переговорів із гетьманом Павлом Скоропадським. Після зміни влади переговори велися з Директорією. 1 грудня 1918 року у Фастові був укладений «передвступний договір» про «злуку обох українських держав в одну державну одиницю». 21 січня 1919 р. в Хусті Всенародні збори ухвалили приєднати до Української Народної Республіки Закарпаття. Наступного дня у Києві в урочистостях з нагоди свята Злуки брала участь делегація — тридцять шість чоловік — Західної області УНР.