Свято Масляної
Історія цього свята говорить нам про те, що воно зародилося ще в стародавній слов'янській язичницькій культурі. Люди здавна на Масляну випікали млинці, як символ тепла, сонця, перемоги весни над зимою. Символом останнього також було спалювання опудала Зими.
В народі були поширеними дуже різноманітні назви цього свята: Масляниця, Сирна, Касаточка, Цукрові вуста, Чесна масниця, Весела, Перепелочка, Перебуха, Об'єдуха, Ясочка.
А тепер і про етапи святкування поговорити можна! Починаємо з понеділка. Зауважу, що кожен день має свою назву.
Так, перший день тижня іменують «Зустрічі». Люди, переважно жінки, збиралися у великі гурти на снігових гірках і забавлялися, сковзаючись із них. Такі зустрічі проходили дуже тепло і радісно.
Вівторок масляної неділі в народі прозвали «Заграш». Цікава назва, чи не так? В цей день починалися різноманітні ігрища і пригощання всіх млинцями.
Середа звалася «Ласункою». Чим смакували цього дня, напевно, зрозуміло всім. =) Без солоденького не можна було обійтися.
Четвер в народі здобув назву «Розгуляй-четверток». І недаремно. На цей день припадали катання на конях і санках.
В п'ятницю проходили «Тещині вечори». Кожен зять повинен був сходити в гості до своєї тещі.
В суботу, на «Невістчині посиденьки» бажано було провідати своїх родичів.
«Днем прощення» називали неділю. Люди весело і водночас із сумом прощалися з Масляною, просили вибачення у всіх рідних та знайомих за минулі образи. А потім слідував Великий Піст — і про гучні гуляння, веселощі і розваги доводилося забувати.
Отак весело і яскраво колись проходило святкування Масляної. Подекуди ще й сьогодні люди, дотримуючись наших прадавніх традицій, святкують Масляницю. Але, на жаль, це трапляється все рідше й рідше...
Немає коментарів:
Дописати коментар