Готуємося до К/Р

Навичка читання мовчки (письмово)

Текст №1 Добре слово

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п'ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров'яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: "Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота".
Оля їла мед у стільниках* і солодке коров'яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
- Чогось їй не вистачає. А чого - і сам не можу зрозуміти. Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі - столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик**, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
- Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров'ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці - щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.
- Ось чого не вистачало Олі,- сказав дід Опанас.- Доброго слова.
                                 (266 слів)        Василь Сухомлинський

_______________________________________________________________________
Стільник* - лист, утворений чашечками з воску, що його бджоли й оси роблять для зберігання меду.

Ослінчик **— стілець, стільчик.

  

                   Завдання для перевірки розуміння прочитаного
1. Скільки років було Олі?
        а) 7,     б) 5,       в) 6
2. Що сталося з дівчинкою?
а) Простудилась,     б) впала,     в) загубилась.
3. Хто лікував Олю? 

а) Лікарі     б) сусіди,       в) Родичі.
4. Який подарунок принесла столітня бабуся Надія?
а) Сердечне вітання, б) сердечне бажання, в) сердечні краплі.
 5. Чим лікували хвору дівчинку родичі?       Напишіть.
Кожен приносив щось смачне і поживне: _______________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
6. Чого ж не вистачало Олі для повного одужання? 

       Допишіть речення.
- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - _______________________
_________________________________________________________________

Навичка читання мовчки (письмово)

Текст №2   Ліки для Буцика

Дід Василь щоранку виводить Буцика пастися на леваду. Максимко час від часу бігає до телятка, носить йому траву або скоринки хліба.

Якось прибіг Максимко до Буцика і дає морквину, а той не їсть, а лише мукає: му-у-у, му-у-у... Жалісно так.

Максимко спочатку здивувався, що бичок не хоче морквини, бо раніше хрумав залюбки, а потім занепокоївся: чи, бува, не захворів Буцик?

Хлопчик прудко помчав до дідусевої хати, відшукав коробку з таблетка­ми та порошками, висипав ліки в кашкет і тільки-но вибіг на подвір'я, аж на­зустріч іде дід Василь.

- Ти куди це? — запитав онука.

- Дідуню, біда! Буцик захворів. Мукає і мукає і моркви не їсть. Я йому ліки несу. Ось, дивіться.

Дід Василь зазирнув у кашкет і всміхнувся:

- Ти, Максимку, не ті ліки приготував. Буцик, мабуть, води хоче. Я йо­го, здається, забув уранці напоїти.

- Дідуню, а можна я принесу води?

- Якщо подужаєш, то чому ж ні?

- Подужаю!

Максимко схопив відро і подався до криниці. Набрав повнісіньке відро води, несе на леваду. Буцик побачив здалеку — й ну вибрикувати. Доки теля­тко пило, Максимко погладив його шию й промовляв:

- Пий, Буцику, пий. Я тобі зараз ще й бур'янцю нарву... Напилося телятко вволю, підняло мокру мордочку і знову тихенько:

Му-у-у, му-у-у...

Максимко дивиться на бичка і не може второпати— чому він знову му­кає? Та саме підійшов дід Василь. У руках він тримав косу.

- Дідуню, а він знову мукає.

- То він, Максимку, дякує за воду.

                                          (За А. Коцюбинським, 230 слів)

Тестові завдання

1. Кого виводить пастися дід Василь на леваду? (1 б)

    А козу;    Б телятко;      В коня.

2. Чому занепокоївся Максимко?(1 б)

    А він хвилювався, чи не захворів Буцик;

    Б побачив, що наближається гроза;

    В бо у нього був поганий настрій.

3. Як хлопчик хотів допомогти теляткові?(1 б)

    А знайшов ліки для нього;

    Б викликав лікаря;

    В почав його розважати.

4. Чому усміхнувся дід Василь, коли почув, що онук хоче лікувати телятко таблетками? (1 б)

     А тому, що сам забув напоїти уранці телятко;

     Б тому, що хотів пожартувати з онуком;

     В тому, що любив Буцика.

5. Встанови послідовність подій: ( 2 б)

⃝ Буцик дякує за воду;

⃝ Максимко занепокоївся;

⃝ Хлопчик біжить до криниці.

6. Як змінилася поведінка Буцика, коли він побачив відро з водою? (2 б)  Напиши.

________________________________________________________

7. Чим ще хотів пригостити Буцика Максимко? (2 б)

              Напиши.

__________________________________________________________

8. Яка мета оповідання? (2 б)  Вислови думку.

___________________________________________________________