Цитата дня...

Нашому світу потрібні життєстійкі люди…

Основні помилки наставництва батьків над дітьми :

Іноді участь деяких сучасних батьків  просто захоплює. Однак ми повинні усвідомлювати наслідки нашого залучення до життя дітей. Ми хочемо для них кращого, але життя і досвід показують, що наш стиль «надмірного захисту й надлишкового взаємозв'язку» їм лише шкодить...Перефразую Пушкіна «Чем больше чад своих мы любим, тем больше в жизни мы их губим…»

 Ми занадто захоплюємося нашими дітьми

Ми вирішили, що кожна дитина повинна відчувати себе особливою незалежно від того, що вона зробила, після чого діти почали часто чути від нас:

·        «Ти чудовий!»      «Ти розумний»

·         «Ти талановитий»     «Ти супер!»

​Відвідайте будь-яку церемонію нагородження на дитячих змаганнях, і ви скоро зрозумієте: переможцями стають усі. Усі отримують кубки. На всіх вдягають медалі. Ми хочемо як краще, але  цей метод веде до непередбачених наслідків.

Людина, яка отримує дуже багато нагород у період дорослішання, не буде наполегливою, тому що кидає будь-яку справу, якщо не отримує винагороду – її мозок не навчений долати перешкоди.

Коли ми занадто захоплюємось нашими дітьми, вони, урешті-решт, учаться шахраювати, перебільшувати, брехати й уникати складної реальності. Вони просто не вміють сміливо дивитись в обличчя труднощам. При розгляді цієї проблеми як приклад і корисну метафору можна застосувати поняття «вакцинація». При вакцинації медсестра вводить вакцину, що містить невелику дозу того самого збудника захворювання, який ваш організм повинен навчитись долати. Це добре. Тільки так ми розвиваємо імунітет до хвороби. Точно так наші діти повинні бути щеплені певними дозами труднощів, відстрочених задоволень своїх бажань, дозами проблем і незручностей, щоб у результаті знайти сили протистояти їм.

Кілька кроків до здорового керівництва

1. Обговорюйте, як діти повинні навчитись робити вибір. Діти повинні бути готовими й до перемоги, й до поразки, до того, що не завжди можна отримувати все те, чого вони хочуть, зіштовхуватись із наслідками своїх рішень.

2. Не нагороджуйте дітей за звичайні вчинки. Якщо ваші відносини засновані на матеріальній винагороді, діти не будуть відчувати ні внутрішньої мотивації, ні безумовної любові.

Висновок. Ваша дитина може впоратись з розчаруванням від поразки, але вона не впорається з наслідками вашої надмірної опіки і захисту. Тому нехай діти падають, програють і борються за те, що дійсно важливо для них. Якщо ми ставимось до наших дітей, як до тендітної вази, вони, безумовно, виростуть хиткими дорослими людьми. Ми повинні підготувати їх до життя у світі, який їх чекає. Нашому світу потрібні життєстійкі люди.